МУЛЬТИФОКАЛЬНА ПУНКЦІЙНА БІОПСІЯ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ПІД УЛЬТРАЗВУКОВИМ КОНТРОЛЕМ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД 120 БІОПСІЙ

Мухомор О.І., Железко О.І., Рибка В.М., Бубнов Р.В.

Клінічна лікарня „Феофанія” Державного Управління справами, м.Київ

Відділення ультразвукової діагностики


Ключові слова: біопсія, пункція під контролем УЗД, рак передміхурової залози


Вступ. На основі аналізу літературних даних ми зупинились на думці, що основним діагностичним методом діагностики раку простати є пункційна біопсія передміхурової залози під контролем УЗ променя.


Матеріали і методи. За останні два роки на базі відділення ультразвукової діагностики Клінічної лікарні „Феофанія” виконано 120 пункційних втручань під контролем УЗ променя. Усі пацієнти були віком від 44 до 76 років. Підозра на рак ПЗ за даними пальцьового та трансректального ультразвукового дослідження, рівень ПСА вищий за 4.0 нг/мл та відсутність клінічно значимих протипоказів слугували принципами відбору пацієнтів для маніпуляції. Маніпуляції проводились з використанням УЗ апарату HAWK BK “Medical” 2004 року випуску. Застосовувались трансректальний, конвексний 3.5 МГц та лінійний 7-12 МГц (для трансперинеального доступу) датчики, з пункційними насадками з використанням автоматичного біопсійного пістолету Bard MAGNUM та спеціальних голок 18-gauge довжиною 25 см. Трансректальний (типовий) доступ застосовано у 118 пацієнтів. Трансперинеальний доступ був застосований у 2 пацієнтів при неможливості введення датчика в пряму кишку. У більшості пацієнтів застосовано 10-точковий протокол (за Chang J.J. et al) з використанням традиційно секстантної схеми з дослідженням віддалених ділянок периферійних зон.


Результати дослідження. Виконано маніпуляцію пункційної біопсії передміхурової залози під ультразвуковим контролем у 120 пацієнтів. У 68 з них (56,7 %) вперше верифікований морфологічний діагноз аденокарциноми передміхурової залози. У 4 пацієнтів (3,3 %) було верифіковано аденокарциному з явищами деструкції тканини. У 38 пацієнтів рак знайдено в пробах з обох долей. У 30 пацієнтів – в двох-трьох пробах однієї долі. У 3 пацієнтів аденокарцинома верифікована лише в 1 біоптаті при 10 точковому протоколі дослідження. У 23 пацієнтів рак виявлено при відсутності специфічних ехо-ознак. У багатьох пацієнтів не було УЗ-ознак ураження ПЗ. Зареєстровано лише два випадки ускладнень після маніпуляцій, які були ліквідовані консервативними заходами.


Висновки. Метод пункційної біопсії ПЗ під контролем УЗД дозволив у 56,7 % пацієнтів вперше верифікувати морфологічний діагноз аденокарциноми передміхурової залози, що корелює з даними світової літератури. Мінімальний 10-точковий протокол виявився необхідним, так як дозволяє виявити рак навіть в 1 біоптаті тканини. Чіткої кореляції між ехо-симптоматикою та гістологічним висновком не встановлено, причому, відсутність ехо-порушень паренхіми ПЗ не виключає можливості виникнення раку ПЗ. На фоні доброякісних вогнищевих змін у ПЗ може виникати рак, частіше високо диференційований. Тому пункційну біопсію простати під контролем УЗ променя можна вважати основним методом діагностики раку ПЗ з відносно обмеженим колом протипоказань та ускладнень.