ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК, ЯКІ УТВОРЮЮТЬ КОЛІННИЙ СУГЛОБ

Кучер А.Р., Алейнік В.А., Гарбар Н.Я, Ткаченко Ю.В., Горак А.Р.

ЛНМУ ім. Данила Галицького, центр ультразвукової діагностики «УЛЬТРАМЕД»,

Львів, Україна

Вступ. Метою роботи було вивчення можливостей ультразвукової діагностики внутрішньосуглобових переломів колінного суглоба.

Матеріали і методи. Ультразвукове обстеження колінних суглобів виконано 14 пацієнтам, які перенесли травму з рентгенологічно підтвердженими ознаками внутрішньосуглобових переломів кісток (з них у 6 наявність перелома виявлено вперше при УСГ). Вік пацієнтів від 21 до 37 років. Обстеження виконувалось лінійними електронними датчиками з частотою 7,5-10 МГц на апараті ACUSON ASPEN в терміни від 1 до 5 днів після травми. Контрольну групу склали 10 осіб без рентгенологічних ознак травматичних пошкоджень та захворювань колінних суглобів, а також 4 осіб з рентгенологічними ознаками patellae bipartitae et tripartitae. Об’єктом обстеження були окістя та субпериостальна поверхня кістки.

Оцінювали: наявність та характер рідини в порожнині суглоба, цілісність окістя та поверхні кісток, наявність підшкірної, чи підокісної гематом, співвідношення фрагментів.

Результати. В контрольній групі поверхні кісток на мали ознак порушення цілісності і деформацій, ультразвукове зображення поверхонь кісток було обмежено періостом та зовнішнім відділом компактної кістки до 0,5-1,0 мм товщиною; зовнішній відділ компактної кісткової тканини мав вигляд гіперехогенної структури, рівномірної по товщині; у 4 осіб з рентгенологічними ознаками patellae bipartitae et tripartitae по краям наколінків спостерігали фіксовані фрагменти, до 7 мм шириною, з рівними чіткими заокругленими краями, особливість будови наколінків була симетричною (визначалась на контрлатеральній стороні); патологічне збільшення кількості внутрішньосуглобової рідини не спостерігалось.

У всіх пацієнтів, які перенесли травму, в порожнинах суглобів виявлено: різну кількість неоднорідної з вільними або фіксованими до синовіальної оболонки гіперехогенними згустками (гематома); нерівність поверхні кістки з клиновидним дефектом до 3 мм шириною або діастаз між уламками до 5 мм; лінія зламу з’єднювала дві поверхні кістки; загостреність країв фрагментів на рівні зламу; підшкірні та підокісні гематоми; порушення цілісності кісток призводило до появи перериву зображення та появи локального підвищення звукопровідності в ділянці перелома.

При ультразвуковому обстеженні пацієнтів основної групи виявлено та підтверджено рентгенологічно: 2 перелома зовнішнього і 1 внутрішнього виростка великогомілкової кістки без зміщення фрагментів; 11 переломів наколінка (4 поперечних, 4 латерального або медіального країв, 3 багатоуламкові) з яких 4 зі зміщенням фрагментів.

Висновки.

Ультрасонографічне обстеження є високочутливим методом у виявленні переломів кісток.

Метод ультрасонографії може бути застосований в клініці з метою діагностики внутрішньосуглобових переломів колінного суглоба.

Метод ультрасонографії може бути застосований для виявлення або підтвердження переломів наколінка, які не було виявлено при стандартному рентгенологічному обстеженні.