РОЛЬ УЗДС У ВИЗНАЧЕННІ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ГОСТРІЙ ПАТОЛОГІЇ АРТЕРІЙ

Швед О.Є., Доготар В.Б., Гупало Ю.М., Бондар С.Є., Русак О.І.

Київська міська клінічна лікарня №1, Український Науково-Практичний Центр Ендокринної хірургії та трансплантації ендокринних органів та тканин, Київ, Україна,

Вступ. Вибір тактики хірургічного лікування гострої патології аорти та периферичних артерій залежить від можливостей швидкої та інформативної діагностики. «Золотим стандартом» в діагностиці артеріальної патології вважається артеріографія. Проте, в окремих випадках при виконанні артеріографії неможливо отримати повноцінну інформацію про стан гемодинамічних змін в артеріях та оцінити ступінь та характер ураження артеріальної стінки, що суттєво впливає на вибір тактики хірургічного лікування. Крім того виконання артеріографії потребує попереднього обстеження та підготовки пацієнта до такого інвазивного обстеження, що в умовах гострої артеріальної патології не завжди можливо. Тому, застосування сучасних ультразвукових технологій у більшості хворих відіграє вирішальну роль при виборі тактики хірургічного лікування.

Матеріали та методи. За невідкладними показами було обстежено 22 хворих з гострою патологією аорти та периферичних артерій. Ультразвукове дуплексне сканування здійснювали з використанням УЗ-сканерів фірми Philips (EnVisor) та фірми Toshiba (Nemio) з використанням лінійного датчика з частотою від 5 до 8 МГц та конвексного датчика з частотою 3,5-5 МГц в режимах кольорового допплерівского картування (КДК), та спектрального доплеру. Серійну ангіографію здійснювали за Seldinger за допомогою апарату Diagnost – 76 Plus з рентгенівською трубкою фірми “Philips”, що працює в імпульсному режимі.

Результати та їх обговорення. Аневризма черевної аорти, ускладнена розшаруванням її стінки, виявлена за допомогою УЗДС у 2 хворих, в яких на ангіограмах ознак розшарування не діагностовано. Розрив аневризми в заочеревиний простір діагностовано у 1 пацієнта, якому ангіографію не виконували. Ці хворі прооперовані за невідкладними показами.

У 2-х хворих з картиною оклюзійного ураження артерій, згідно даних ангіографії, за допомогою УЗДС виявлена тромбована аневризма підколінної артерії. У 1 хворого діагностований розрив аневризми ПКА з гематомою м’яких тканин, аневризма ПКА з циркулярним тромбом - у 1 хворого, що дозволило спланувати об'єм оперативного втручання. У 8 спостереженнях гострого артеріального тромбозу стегново-підколінного сегменту за допомогою дуплексного сканування оцінювали показники кровотоку в артеріях дистального русла, що дозволило прогнозувати результати оперативного втручання. Перевагою УЗДС при обстеженні 7 хворих з гострим тромбозом стегново-підколінного шунта була можливість обстежити ділянки проксимального та дистального анастамозів, що відіграло вирішальну роль у визначенні об'єму оперативного втручання. Серед хворих з гострими артеріальними тромбозами тромбектомія з стегново-підколінного сегменту та шунта виконана у 9 спостереженнях, повторне шунтування в дистальні сегменти артерій у –6.

Висновки. Сучасні ультразвукові технології самостійно, або в комплексі з артеріографією дозволяють швидко, якісно, безпечно і на високому діагностичному рівні у більшості випадків невідкладної патології артерій встановити діагноз та обрати тактику подальшого лікування.