УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ГЕМАТОМ ПОЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ ПРИ ЗАКРИТИХ ТРАВМАХ ЖИВОТА

Новікова М.М., Полосенко С.С., Коваленко О.В.

Український НПЦ ЕМД та МК (дир. проф. Рощін Г.Г.)

КМКЛ ШМД (головний лікар к.м.н. Ткаченко О.А.) , Київ, Україна,

Вступ. Ефективність лікування постраждалих з закритими травмами живота та поперекової ділянки залежить від своєчасно встановленого діагнозу. Сучасні методи візуалізації у більшості випадків дозволяють одразу діагностувати пошкодження паренхіматозних органів черевної порожнини нирок, та гематом позаочеревинного простору . Згідно літературних джерел перевага надається комп’ютерній томографії та традиційним рентгенологічним дослідженням, а проведення ехографії рекомендується поєднувати з іншими методами. Однак відсутність протипоказань, неінвазивність, доступність, а також можливість необмеженого повторення у одного пацієнта роблять метод ультразвукового дослідження (УЗД) провідним в оцінці травматичних пошкоджень органів черевної порожнини та зокрема поза очеревинного простору. Новітні ультразвукові технології дозволяють з високим ступенем ймовірності виявити весь поліморфізм змін, які супроводжують травматичні пошкодження, що мають місце при закритих травмах живота та поперекової ділянки. Результати, отримані при цих дослідженнях відіграють значну роль при визначенні тактики лікування у кожному, окремо взятому, випадку.

Матеріали та методи. Ультразвукове дослідження проводили за допомогою діагностичних приладів фірми Aloka (SSD -1400) з конвексним датчиком 3,5 МГц та фірми Toshiba (Xario, Nemio) з використанням конвексних мультичастотних датчиків з частотою від 3 до 6 МГц.

Для якісної оцінки гемодинаміки з метою визначення розповсюдження ділянки судинної обструкціїї проводили аналіз судинного малюнку. Для цього застосовували режими кольорового допплерівского картування (КДК), енергетичного допплерівського картування (ЕДК), які мають місце у системах “Nemio” та “Xario” фірми Toshiba,а також режим покращенного динамічного потоку (Advance Dynamic Flow), у системі “Xario”. Останній дозволяє чітко кодувати потоки з низькими швидкостями.

Результати та їх обговорення . Аналіз результатів ультразвукового дослідження у постраждалих з підозрою на наявність гематоми поза очеревинного простору дозволив виявити такі акустичні ознаки. При забої поперекової ділянки на стороні пошкодження відмічалося збільшення товщини заочеревинної клітковини порівняно з контрлатеральною стороною. При цьому її ехогенність значно знижувалась за рахунок явищ набряку. При розвитку гематоми, яка у більшості випадків сполучалася із травматичним пошкодженням нирок, у поза очеревинному просторі з’являлися ділянки різко зниженої ехогенності аж до появи анехогенних зон. Акустична структура гематоми була завжди неоднорідна, а її межі розмиті. У третині спостережень у черевній порожнині спостерігалась незначна кількість вільної рідини, що свідчило про наявність реактивного випоту. При використанні допплерівських режимів, ці зони завжди залишались аваскулярними. За вдалого лікування акустична структура клітковини зазвичай відновлюється і не відрізняється від такої на контрлатеральній стороні. При розвитку ускладнень, таких як нагнійні процеси, при ультразвуковому дослідженні, визначалисься всі акустичні ознаки абсцесу – візуалізувалось анехогенне утворення з гіперехогенними включеннями.

Висновки. Таким чином, метод ультразвукової діагностики є високоефективним методом дослідження при закритих травмах, що забезпечує своєчасне виявлення гематом позаочеревенного простору, що сприяє коректному і ефективному лікуванню, тобто як найшвидшому одужанню постраждалих.