УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА В ТАКТИЦІ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКІВ

Чубатий А.І.

Кафедра акушерства і гінекології №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (зав.каф. проф. О.П.Гнатко), Київ, Україна

Вступ. Частота операцій у жінок оперованих з приводу внутрічеревної кровотечі становить 0,5-5%, а за даними деяких авторів - до 10% випадків. Але слід відмітити, що оперативне втручання з приводу апоплексії яєчника проводиться не в кожному конкретному випадку так, як із-за стертої клінічної картини даний діагноз ставиться не завжди. Апоплексія яєчника зустрічається у жінок репродуктивного віку. Перебіг захворювання має три клінічні форми анемічну, больову і змішану. Тільки при першій формі, як показує практика, показане оперативне втручання – ушивання яєчника. Але чи завжди це так?

Метою даного дослідження було вироблення тактики ведення жінок, які були госпіталізовані в ургентному порядку в Київський міський пологовий будинок №6 (клінічна база кафедри акушерства і гінекології №2 НМУ) з діагнозом апоплексії яєчника.

Матеріали та методи. В обстеження були включені 96 жінок, які поступили в стаціонар в порядку швидкої допомоги з підозрою на внутрічеревну кровотечу спричинену розривом яєчника в 2006 році. Їм, крім загально-клінічних лабораторних обстежень проводилось ультразвукове дослідження за допомогою трансвагінального датчика з визначенням кількості вільної рідини (крові) в черевній порожнині. Об’єм внутрічеревної крововтрати визначали за методом Mikki чи Brunn при поступленні в стаціонар і при динамічному спостереженні. Слід відмітити, що даному контингенту хворих, не проводився традиційний кульдоцинтез.

Результати. В 58 (60,4% - І група) жінок об’єм крововтрати на час надходження в гінекологічне відділення становив 120-160 мл, у 18 (18,8% - ІІ група) жінок– 160-220 мл і у 20 (20,8% - ІІІ група) - більше 220 мл.

Використовуючи ультразвуковий моніторінг, а також беручи до уваги стан гемодинаміки жінки І і ІІ груп були проведені нами консервативно з використанням гіпотермії і гемостатичної терапії і лише у 2 (11,1%) жінок ІІ групи було проведене оперативне втручання в зв’язку з погіршенням показників загального аналізу крові і гемодинаміки.

Що стосується жінок ІІІ групи, то 18 (90,0%) з них були прооперовані в зв’язку з наростанням об’єму крововтрати в перші 4-6 годин від початку захворювання, що, в свою чергу, корелювало з погіршенням загально-клінічних показників. У 2 (10,0%) жінок показники гемодинаміки були стабільними, об’єм внутрічеревної крововтрати становив до 300 мл і в динаміці він зменшувався.

Жінки І і ІІ груп перебували в стаціонарі в середньому 3,40,4 дні. Жінки ІІІ групи, в яких проводилось консервативне лікування перебували в стаціонарі 6 днів.

Висновки. Таким чином, використовуючи ультразвуковий моніторінг можна уникнути інвазивного втручання – кульдоцинтезу; проводити динамічне спостереження за ступенем внутрічеревної крововотечі; в поєднанні з загально-клінічними методами, впливати на ведення хворих з апоплексією яєчника і, при необхідності, своєчасно ставити питання про оперативне втручання. Застосування сонографії в ургентній гінекології дасть змогу зменшити кількість оперативних втручань з приводу розриву яєчника, що в свою чергу покращить якість життя жіночого населення.