УЛЬТРАЗВУКОВА ОЦІНКА СТАНУ НИРОК ПІСЛЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЛІТОТРИПСІЇ

Штомпель Л.М., Литвин І.М., Мухомор О.І., Бубнов Р.В.

КЛ „Феофанія” Державного Управління справами, м. Київ

Відділення ультразвукової діагноститки.

Ключові слова: ультразвукова діагностика, урологія, дистанційна екстракорпоральна літотрипсія.

Матеріали та методи. Дистанційна літотрипсія є методом вибору в лікуванні нефролітіазу при розмірах конкрементів 1-2 см. Однак ударна хвиля має не тільки „терапевтичний”, а й травматичний ефект. Було обстежено 32 пацієнти з конкрементами ЧМС віком від 34 до 72 років. Розміри конкрементів складали від 14 до 21 мм.

Літотрипсія була виконана на апаратах „Lithostar-Plus” та “Uro-plus” фірми Siemens. Процедура складалася з застосування від 2500 до 5000 ударних імпульсів. Обстеження проводилося за кілька днів до дроблення та на 1-2 та 8-9 добу після процедури на ультразвуковому апараті HDI 3500 та HDI 5000 датчиками з частотою 3,5 та 5 МГц, з використанням режиму кольорового та енергетичного доплерівського картування.

Результати. Відхилення різного ступеню складності були виявлені у 24 (75%) пацієнтів.

Периренальний набряк та периренальне скупчення рідини виявлено у 4 (12,5%) пацієнтів. У 2 (6,25%) пацієнтів в паренхімі нирки визначалася ділянка з характерними УЗ-ознаками для геморагічного просякання. У 21 (65,6%) пацієнтів в паренхімі нирки визначалися ділянки зміни сигналу незрозумілого генезу. Порушення кортико-медулярного диференціювання та підвищення гідрофільності ниркової тканини визначалося у 7 (21,9%) пацієнтів. Дані зміни крім геморагічного просякання регресували до 9 дня після літотрипсії.

Функціональні порушення були виявлені у 7 пацієнтів. У 5 пацієнтів (18,75%) визначалося порушення перерозподілу кровотоку за рахунок його посилення в мозковому шарі та зниженню в кірковому. У 2 пацієнтів з дилятацією ЧМС, яка розвинулась після дистанційної літотрипсії, визначалося зниження кровотоку як в кірковому, так і в мозковому шарах і зберігалося до 8-9 дня. При доплерографії у 9 (28,1%) пацієнтів було відмічено підвищення індексів пульсації та резистентності в судинах паренхіми. У 9 випадках ці показники на 8-9 день повернулися до рівня вихідних. Виявлені порушення наведені у таблиці.

У всіх пацієнтів з інтрапаренхіматозними геморагічними просяканнями, дилятацією ЧМС ІІІ ст. розмір конкремента перевищував 1,5 см , в процесі сеансу було застосовано 3000 ударних імпульсів.

Серед обстежених пацієнтів не відмічалося відповідності між морфологічними та фукнціональними змінами. Не відмічено також зв‘язку між режимами літотрипсії та функціональними змінами.

Висновок. Морфологічні та функціональні зміни в нирках є частим наслідком використання дистанційної літотрипсії,у лікуванні сечокам’яної хвороби.У льтразвукова діагностика є досить чутливим та надійним методом динамічної оцінки стану нирок після літотрипсії.