УЛЬТРАЗВУКОВІ ОЗНАКИ ЕНТЕРАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ГОСТРІЙ КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНОМУ ПЕРИТОНІТІ У ДІТЕЙ

Гриценко Є.М., Разуваєва Г.К., Борійчук В.С., Гриценко М.І.

Курс дитячої хірургії ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», Дитяча міська клінічна лікарня, м. Полтава.

Вступ. Невідємною складовою гострої патології органів черевної порожнини є синдром ентеральної недостатності, при чому нозологічна характеристика патології визначає лише характер первинного пускового механізму, що порушує моторику кишечника. В діагностиці синдрому ентеральної недостатності важливе місце належить УЗД, завдяки його високій інформативності, безпечності для персоналу та пацієнта, простоті та доступності виконання, можливості дінамічного контролю та проведенню дослідження біля ліжка хворого.

Матеріали та методи. Проведено ультразвукове обстеження 83 дітей з гострою кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом, вік дітей від 5 місяців до 15 років. Причиною гострої кишкової непрохідності були злуки, защемлення дивертикулом Меккеля, інвагінація, причиною розповсюдженого перитоніту - деструктивні форми апендициту, пошкодження порожнинних органів.

Дослідження проводилося на апаратах Aloka-500, Sono Diagnost-360, Philips HD-3. Використовувалися конвексний 5 Мгц та лінійний 7-10 Мгц датчики.

Обстеження проводилося в положенні дитини лежачи на спині, сканування виконувалося з використанням дозованої компресії датчиком на передню черевну стінку, поліпозіційно та поліпроекційно, забезпечючи візуалізацію кишкової трубки в двох площинах. Оцінювалися наступні ознаки: зміни діаметру тонкої кишки, скупчення великої кількості рідини в просвіті тонкої кишки та її характер, потовщення та зміни структури кишкової стінки, зміни перистальтичної активності, наявність вільної рідини в черевній порожнині

Результати. Найбільш сталою ознакою синдрому ентеральної недостатності було збільшення діаметру кишкових петель від 28 до 48 мм виявлене в 79 хворих (95,2%). Набряк та потовщення кишкової стінки до 5 мм визначалися в 75 випадках (90,4%), депонування значної кількості рідини в просвіті тонкої кишки відмічене у 76 хворих (91,6%), при чому, в залежності від давності захворювання, неоднорідний вміст (рідина-газ з нерівномірною пневматизацією) на ранніх стадіях замінювався на однорідний гіперехогенний з переважанням рідини. Зміни перистальтичної активності носили наступний характер: «маятникоподібний» характер руху кишкового вмісту характерний для кишкової непрохідності відмічено у 57 (68,7%) хворих, пригнічення перистальтики в 8 (9,6%), відсутність в 18 (21,7%). Наявність вільної рідини визначалася в 53 (63,9%) випадках, з них в 27 при перитоніті. Дані отримані при УЗД підтверджені інтраопераційно. В післяопераційному періоді відновлення перистальтичної активності кишечнику, вміст вільної рідини, стан кишкової стінки також контролювалися сонографічно, що давало можливість вчасно діагностувати ускладнення та корегувати лікарську тактику.

Висновки. Ультразвукове дослідження є доступним та високоефективним методом в комплексі діагностики синдрому ентеральної недостатності при гострій кишковій непрохідності та розповсюдженому перитоніті у дітей, динамічне дослідження в післяопераційному періоді дає змогу діагностувати можливі ускладнення та корегувати тактику лікування.