УЛЬТРАЗВУКОВІ ОЗНАКИ В-РЕЖИМУ ПРИ ОБСТЕЖЕННІ ХВОРИХ З ГОСТРОЮ ХІРУРГІЧНОЮ АБДОМІНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Шило В.Т., Шуляренко В.А., Виноградов С.Ю., Гвоздяк М.М., Соловйова Г.А.

(КОКЛ N 1; каф.радіології, терапії 2, хірургії КМАПО ім. П.Л.Шупика )

Вступ. Термінове ультразвукове обстеження хворих з підозрою на гостру хірургічну патологію ускладнюється браком часу та наявністю метеоризму.

Мета. Провести аналіз ультразвукових (УЗ) симптомів у хворих при наявності гострої хірургічної патології черевної порожнини.

Матеріал та метоли. Здійснено аналіз проведених УЗ обстежень (УЗО) хворих, що поступали по швидкій допомозі в Київську обласну лікарню N 1 з 2000 по 2005 роки. Використовували В режим на апаратах Unison 400 та Aloka 630 з датчиком 3,5 Mгц. Отримані результати УЗО веріфіковані по результатам проведених оперативних втручань.

Результати. Інфільтрати в печінці та черевній порожнині при УЗД мають виражену гіпоехогенність з нечіткими зовнішніми контурами. При розвитку абсцесу серединно формується гетерогенність з подальшим накопиченням рідинного анехогенного вмісту. Можливе накопичення і газу в залежності від виду мікрофлори. У виснажених хворих з поліорганною недостатністю та у людей похилого віку проводилось пункційне дренування абсцесів та гематом, а також черевної порожнини та заочеревенного простору під котролем УЗ.

Ознакою гострого холециститу є потовщення стінки, розшарування її складових та розповсюдження процесу на паренхіму печінки в залежності від агресивності процесу. Характер вмісту в жовчному міхурі оцінювали в поєднанні з рівнем лейкоцитозу та клінічними проявами. Переміщення рідинного вмісту через потовщені стінки жовчного міхура, шлунку, ДПК, анастомозу чи кишковика в черевну порожнину є ознакою порушення цілостності їх. Анехогенна доріжка візуалізувалась пристінно біля органу чи переміщувалась по черевній порожнині. Можливе прикриття дефекту сальником. При підозрі на перфорацію полого органу проводився УЗ пошук газу над печінкою та під лівим куполом діафрагми.

Гострі панкреатити можуть супроводжуватись в збільшеній залозі деструктивними змінами, які характеризуються вираженою гіпоехогенністю. Розклад сірошкального УЗ зображення в таких випадках спричиняє зміщенню її складових в бік малих амплітуд. При непрохідності кишковика збільшується діаметр його просвіту, стінки потончуються. Спостерігаються ритмічні переміщення вмісту без ознак подальшого просування по кишці. Появу рідинного вмісту в черевній порожнині необхідно аналізувати з урахуванням хірургічних, гінекологічних та терапевтичних поглядів.

Висновки.

1. Кожний УЗ симптом підлягає взваженій клінічній оцінці.

2. Отримані поодинокі УЗ симптоми подекуди мають вирішальне значення в прийнятті кінцевого діагностичного рішення.