ЗМІНИ МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ОСІБ В ПЕРІОД ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ
Біда О.В.
Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л.Шупика
Вступ. За данними літератури поширеність та інтенсивність проявів стоматологічних захворювань, зокрема ортодонтичної патології, залишається високою. Діти шкільного віку мають аномалії та деформації зубощелепної системи у 57,4%.
Одним з актуальних питань сучасної ортодонтичної стоматології є отримання сталих результатів щодо досягнення оптимального функціонування зубощелепної системи та належної естетики зубних рядів. Нині для лікування аномалій та деформацій зубощелепної системи існує низка різноманітних методів із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки, безпосереднє користування якими в свою чергу здатне спричинити ускладнення з боку слизової оболонки порожнини рота, твердих тканин зубів та тканин пародонта. Ортодонтичне лікування шляхом застосування знімної та незнімної апаратури внаслідок механічного впливу та неналежного проведення гігієнічних заходів складає підґрунтя до уражень твердих тканин зубів, слизової оболонки та тканин пародонту. В той же час питання профілактики стоматологічних хвороб упродовж ортодонтичного лікування є недостатньо вивченими та залишаються дискусійними.
Одним з об’єктивних критеріїв функціонального перевантаження тканин пародонту є ступінь порушення з боку мікроциркуляторного русла. Сучасні технології функціональної діагностики периферичного кровообігу разом з клінічними та рентгенологічними даними дозволяють найбільш повно охарактеризувати стан тканин пародонту та об’єктивно оцінити ступінь порушення їхньої трофіки, що важливо для прогнозу ефективності та діагностики можливих ускладнень.
Метою нашого дослідження була діагностика та вивчення функціонального стану мікроциркуляції пародонту методом лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) до ортодонтичного лікування та у різні терміни користування ортодонтичними конструкціями.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилась 101 особа віком 8-16 років, яким проводилось ортодонтичне лікування аномалій та деформацій зубощелепної системи із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки. Хворі обстежувались із застосуванням як клінічних так і лабораторних методів дослідження, до початку ортодонтичного лікування і в динаміці (через 3, 6 та 12 місяців).
Для оцінки порушень мікроциркуляції слизової оболонки нами використовувався лазерний аналізатор кровотоку «ЛАКК-02» (НПП «Лазма», Москва), для автоматизованої обробки даних з’єднаний з персональним комп’ютером на базі «Intel Pentium-233 MMX». На основі застосованих методів лікування всі хворі, що проходили ортодонтичне лікування були розподілені на дві групи. Контрольну групу склали практично здорові діти, без ортодонтичної патології.
1 група (контрольна) – 40 осіб без ортодонтичної патології.
2 група - 35 хворих, яким лікування аномалій та деформацій зубних рядів проводили із застосуванням знімної ортодонтичної техніки.
3 група – 26 хворих, яким лікування аномалій та деформацій зубних рядів проводили із застосуванням незнімної ортодонтичної техніки
Доплерограми реєстрували на верхній щелепі у ділянках: твердого піднебіння (ТП), середини альвеолярної частини ясен в ділянці проекції кореня зуба (АЯ ), сосочкової зони маргінальних ясен кожного зуба (МЯ) та на нижній щелепі у ділянках: середини альвеолярної частини ясен в ділянці проекції кореня зуба (АЯ), сосочкової зони маргінальних ясен кожного зуба (МЯ) та на перехідній складці. Для інтегральної характеристики мікроциркуляції у різних ділянках ясен вираховували градієнт різниці ПМ-ГР, а у симетричних ділянках ясен - визначали коефіцієнт асиметрії кровообігу КА. Час заміру в одній точці становив вісім хвилин. Середнє значення показника мікроциркуляції (ПМ) на кожній ясеневій ділянці, яку обстежували, вираховували методами комп’ютерної обробки та визначали його у перфузійних одиницях (пф. од.). Також проводили аналіз амплітудно-частотного спектру коливань кровотоку, за допомогою якого вираховували індекс ефективності мікроциркуляції (ІЕМ), σ-середнє квадратичне відхилення (СКВ), Kv (%)-коефіцієнт варіації (КВ), амплітуди коливань ЛДФ-грами: AmaxE (пф.од.) ендотеліальна активність, AmaxH (пф.од.) нейрогенна активність, AmaxM (пф.од.) міогенна активність, AmaxД (пф.од.) активність респіраторного ритму, AmaxC (пф.од.) активність кардіоритму, а також параметр шунтування (ПШ).
Результати. Аналіз результатів проведених досліджень засвідчив, що в порівнянні з контрольною групою, рівень капілярного кровотоку в залежності від терміну ортодонтичного лікування та ступеня ураженості тканин пародонту істотно змінюється. Зокрема, в період ортодонтичного лікування, зниження рівня мікроциркуляції тканин пародонту супроводжувалося зростанням різниці у показниках як на різних ділянках ясен, так і на симетричних з правої та лівої сторін щелеп. При незадовільній гігієні порожнини рота показники градієнту різниці (ГР) капілярного кровотоку та коефіцієнту асиметрії (КА) були знижені, що свідчіть про тяжкість порушень компенсаторних механізмів.
Показники мікроциркуляції 2-ї групи обстежених представлені у таблиці 1.
Таблиця 1. Показники мікроціркуляції (ПМ) 2-ї групи обстежених
Ділянки реєстрації допплерограм | Періодичність обстежень | ||||
---|---|---|---|---|---|
До лікування пф.од. | 3 місяці пф.од. | 6 місяців пф.од. | 12 місяців пф.од. | ||
Верхня щелепа | |||||
Тверде піднебіння (ТП) | 45,4±1,95 | 55,1±1,79 | 34,8±1,46 | 33,8±1,5 | |
Альвеолярні ясна (АЯ) | 30±0,85 | 36,3±1,1 | 24,6±1,0 | 22,9±1,1 | |
Маргінальні ясна (МЯ) | 15,5±0,45 | 19,4±0,65 | 12,6±1,0 | 11,5±1,2 | |
Нижня щелепа | |||||
Альвеолярні ясна (АЯ) | 30±0,85 | 37,8±0,95 | 24,6±1,0 | 22,6±1,4 | |
Маргінальні ясна (МЯ) | 15,5±0,45 | 19,1±0,58 | 12±0,60 | 11,1±0,77 | |
Перехідна складка (ПС) | 37,3±0,45 | 44,0±0,40 | 29,8±0,55 | 26,5±0,59 |
Аналіз цифрових даних представлених у таблиці 1 засвідчує, що через 3 місяці після початку лікування знімною ортодонтичною технікою відмічається різке підвищення показників ПМ в середньому на 21%, а через 12 місяців зниження ПМ на 26% порівняно зі станом на початок лікування.
Показники мікроциркуляції 3-ї групи обстежених представлені у таблиці 2.
Таблиця 2. Показники мікроціркуляції (ПМ) 3-ї групи обстежених
Ділянки реєстрації допплерограм | Періодичність обстежень | ||||
---|---|---|---|---|---|
До лікування пф.од. | 3 місяці пф.од. | 6 місяців пф.од. | 12 місяців пф.од. | ||
Верхня щелепа | |||||
Тверде піднебіння (ТП) | 46,4 ±1,95 | 48,1±1,79 | 44,8±1,46 | 41,8±1,5 | |
Альвеолярні ясна (АЯ) | 29,1±0,85 | 34,8±1,1 | 28,6±1,0 | 24,9±1,1 | |
Маргінальні ясна (МЯ) | 16,5±0,45 | 20,4±0,65 | 14,6±1,0 | 12,5±1,2 | |
Нижня щелепа | |||||
Альвеолярні ясна (АЯ) | 30,2±0,85 | 34,8±0,95 | 31,6±1,0 | 27,6±1,4 | |
Маргінальні ясна (МЯ) | 15,7±0,45 | 18,0±0,58 | 14,2±0,60 | 12,1±0,77 | |
Перехідна складка (ПС) | 37,6±0,45 | 41,0±0,40 | 36,1±0,55 | 34,7±0,59 |
Результати обстеження показали, що через 3 місяці після початку лікування незнімною ортодонтичною технікою відмічається різке підвищення показників ПМ в на 15%, а через 12 місяців спостерігали зниження ПМ на 15,5% порівняно зі станом на початок лікування.
Було встановлено, що середні показники мікроціркуляції (ПМ) у ортодонтичних хворих до початку лікування були майже на рівні показників контрольної групи. Рівень ПМ був знижений на 3,5%.
Висновки. Таким чином, результати проведених досліджень засвідчують, що користування як знімною так і незнімною ортодонтичною технікою обумовлюють зміни мікроциркуляторного русла, що вказує на необхідність застосування профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення патологічних змін кровоносної системи та покращення васкуляризації тканин порожнини рота. Лазерна доплерівська флоуметрія є достатньо інформативним неінвазивним методом для оцінки капілярного кровообігу слизової оболонки ясен. Метод дозволяє встановлювати ступінь патологічних змін, контролювати динаміку та ефективність ортодонтичного лікування.