АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ТА УЛЬТРАЗВУКОВИЙ МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕНТГЕНОЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З АРТЕРІОВЕНОЗНИМИ МАЛЬФОРМАЦІЯМИ ТА АРТЕРІАЛЬНИМИ АНЕВРИЗМАМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Трускавецький Б.Л., Гончар О.А.

Ужгородська ОКЛ, Кафедра променевої діагностики НМАПО ім. П.Л.Шупика

Вступ. Проблема цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) є найбільш актуальною у сучасній клінічній медицині у зв’язку із значною частотою їх розвитку, що є причиною високої інвалідизації та смертності хворих людей. Поширеність ЦВЗ в Україні неухильно зростає. Захворюваність на мозковий інсульт в нашій країні вища, ніж у розвинутих країнах світу (200 на 100 тис. населення).

Робота виконана з метою підвищення ефективності діагностики і рентгеноендоваскулярного лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) і артеріальними аневризмами (АА) головного мозку на основі розробки і впровадження сучасного алгоритму обстеження і диференційованого застосування рентгеноендоваскулярних методів.

Матеріали і методи. У дослідження включено незалежно від віку та статі 93 пацієнти, яким було проведено транскраніальну допплерографію (ТКДГ), церебральну ангіографію (АГ), рентгенівську комп’ютерну томографію (КТ) за медичним показаннями та виявлено АВМ (32) чи АА (61) головного мозку у відповідності до діагностичних критеріїв.

Рентгеноендоваскулярним методом було прооперовано 41 (56,9 %) хворих, із яких у 25 (34,7 %) хворих були АВМ, а у 16 хворих (22,2 %) – АА.

Результати. На розроблений нами алгоритм діагностики з наступним лікуванням АВМ і АА головного мозку отримано деклараційний патент на корисну модель № 24661/1 Україна, МПК А61В 8/06, G03С 5/16 від 11.10.2006, заявка № u 2006 07689 “Спосіб діагностики стану артеріовенозних мальформацій”. Отримано повідомлення про завершення формальної експертизи за заявкою на винахід № а 2006 02438 від 05.06.2006, МПК А61В 8/06, G03C 5/16 “Спосіб діагностики стану артеріовенозних мальформацій”.

Уточнено, що найчастіше у петлеутворенні артеріовенозних мальформацій приймають участь гілки середньої мозкової артерії. Аневризми передньої мозкової артерії мають найбільшу схильність до ускладнення крововиливом. Перебіг ЦВЗ із больовим синдромом характерний для осіб старшого віку. Статистично значимої різниці частоти АВМ і АА між особами чоловічої та жіночої статі не виявлено.

Уточнені середні значення ЛШК для різних груп АВМ за розмірами. Доведено існування прямого кореляційного зв’язку між величиною ЛШК і розмірами АВМ та зв’язок між радикальністю емболізації і ступенем зниження ЛШК. Вивчено причини різного ступеня радикальності виключення АА і АВМ головного мозку.

Висновки.

1. Існує прямий кореляційний зв’язок між розмірами АВМ і ЛШК та радикальністю емболізації і степенем зниження показників ЛШК до і після ендоваскулярної емболізації, що підтверджує придатність ТКДГ для оцінки ефективності ендоваскулярної емболізації.

2. ТКДГ слід використовувати для скринінгової діагностики АВМ та АА. У разі гострого порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом виконують КТ для виявлення та динамічного спостереження за внутрішньочерепними змінами. АГ застосовують для до-, інтра- та післяопераційної уточненої візуалізації судинних аномалій і ангіоархітектоніки головного мозку. Проведення ТКДГ є ефективним для післяопераційного моніторингу стану емболізації судин та визначення й оцінки параметрів кровообігу.

3. Точність ТКДГ для виявлення АВМ і АА становить відповідно 87,2% і 80,6%, АГ – 98,4% і 97,6%, а поєднаного застосування ТКДГ і АГ – 100%.