РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА ТА ФУНКЦІЯ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ В ПОЄДНАННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ТА ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

Вернигородська М.В., Вернигородський В.С., Фетісова Н.М., Забур’янова В.Ю., Алексеєнко Н.Я.

Український державний науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів,

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Вступ. Патологія серцево-судинної системи є головною причиною ранньої інвалідності та передчасної смертності хворих на цукровий діабет (ЦД). Так, ризик розвитку інфаркту міокарду, ішемічного інсульту у хворих на ЦД 2 типу підвищений у 3-4 рази в порівнянні з аналогічними показниками в осіб того ж віку без порушень вуглеводного обміну. Тому рання діагностика серцево-судинних ускладнень при ЦД має важливе практичне значення для їх профілактики та лікування.

Метою нашого дослідження було вивчення структурно-функціональних порушень стану міокарду та функції ендотелію у хворих на ЦД в поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС).

Матеріали та методи. Обстежено 159 хворих на ЦД 2 типу. Усі хворі були розподілені на 3 групи: 1 група – 52 хворих на ЦД 2 типу, 2 група – 57 хворих на ЦД у поєднанні з ІХС, 3 група – 50 хворих на ЦД 2 типу в поєднані з ГХ. Функція ендотелію визначалась за методикою D.Celemajer (1992) в спокої та після проби з реактивною гіперемією. Допплерехокардіографія проводились за стандартною методикою з використанням апарату SonoAse 6000C фірми Medison.

Результати. Аналіз результатів дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки свідчить про зміну показників у всіх групах. Так, у хворих на ЦД 2 типу відмічалась комплексна структурно-функціональна перебудова серця з виникненням у переважній більшості випадків гіпертрофії міокарда (у 68% хворих) та порушення розслаблення (у 69%) з тенденцією до зменшення скоротливої здатності міокарду. У хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС спостерігалась діастолічна дисфункція за рестриктивним типом (у 62,5% хворих) та порушення систолічної функції; зміни геометрії серця формувалось переважно у вигляді ексцентричної гіпертрофії (у 80% випадків), зміни кардіогемодинаміки при ЦД 2 типу в поєднанні з ГХ характеризувались порушенням систолічної та діастолічної функції за типом розслаблення (у 84,2%) і концентричним типом ремоделювання лівого шлуночка (у 76% хворих). Порушення функції ендотелію спостерігалось у всіх обстежених хворих, але більш виражені зміни виявлені у пацієнтів в поєднанні з ГХ та ІХС. Відмічалось достовірне зменшення ендотеліальної вазодилятації після проведення проби з реактивною гіперемією порівняно з обстеженими 1 групи.

Висновки.

1. З метою ранньої діагностики функціонального стану міокарда у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС та ГХ рекомендовано використовувати метод допплерехокардіографії з визначенням діастолічної функції лівого шлуночка, як раннього чинника розвитку серцевої недостатності.

2. Визначення ендотеліальної дисфункції дозволяє виявити ранні зміни судинної системи у хворих на ЦД 2 типу, що має важливе практичне значення у профілактиці прогресування діабетичних ангіопатій.