ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ДІАБЕТИЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ЦЕРАКСОНУ
Пашковська Н.В., Гінгуляк М.О., Леонова М.О.
Буковинський державний медичний університет, Обласний медичний діагностичний центр, Чернівецький обласний ендокринологічний клінічний диспансер, Чернівці
Вступ. Провідна роль у виникненні церебральних змін за цукрового діабету (ЦД) належить порушенню цілісності клітинних мембран, що вказує на необхідність пошуку мембраностабілізуючих засобів, здатних відтворити клітинний фосфоліпідний баланс у хворих на діабетичну енцефалопатію (ДЕ).
Мета дослідження. З’ясування динаміки показників церебральної гемодинаміки у хворих на діабетичну енцефалопатію на тлі використання у комплексному лікуванні цераксону.
Матеріал і методи. Під нашим спостереженням знаходилися дві групи пацієнтів. Хворі першої групи (16 осіб) отримували стандартне лікування ДЕ, що включало, окрім адекватної гіпоглікемізувальної терапії, вазоактивні та ноотропні препарати. Пацієнти 2 групи (22 хворих) на тлі стандартного лікування отримували церебропротекторний препарат цитиколін (цераксон) у дозі 600 мг/добу впродовж 5-6 тижнів.
Екстра- та транскраніальне дупплексне сканування судин каротидного басейну (загальних (ЗСА), внутрішніх (ВСА), зовнішніх (ЗовСА) сонних, середніх (СМА), передніх (ПМА) мозкових артерій) здійснювали із використанням системи “EnVisor HD” (Philips). Отримані результати оброблені за допомогою статистичної програми Biostat із використанням t-критерію Стьюдента та U-критерію Мана – Уітні.
Результати. Як у хворих, що отримували виключно базисну терапію, так і у пацієнтів, яким додатково призначався цераксон, в артеріях каротидного басейну після проведеного лікування не відмічалося вірогідних змін лінійних параметрів кровотоку. Водночас, показник об’ємної швидкості кровотоку зазнавав чіткої тенденції до зростання у хворих обох груп, проте, виявлені зміни були вірогідними тільки за застосування цераксону. Так, у ЗСА відмічалося зростання досліджуваного показника на 8% зліва та на 8,7% справа, ВСА – відповідно на 11,2% та на 16,5%, ЗовСА – на 11,7% та 10,3%, СМА – 11,6% та 7,4%, ПМА – 12,7 та 14,2%.
В групі пацієнтів, які отримували тільки базисну терапію, виявлялася слабка тенденція до зниження індекса резистивності, у той час як додавання до комплексу лікувальних заходів цераксону сприяло незначній, але вірогідній зміні цього показника із зменшенням у всіх досліджуваних артеріях. Пульсаційний індекс після базисної терапії незначно знижувався із досягненням рівня статистично значущих змін у правій ЗСА (на 3,9%) та у лівій ВСА (на 4,5%). Приєднання до комплексного лікування обраного церебропротекторного препарату сприяло суттєвішому зменшенню досліджуваного показника у ЗСА (справа – на 7,6%, зліва – на 5,7%), ВСА (відповідно на 5,4% та 7,5%), ЗовСА (на 6,8% та 5%), СМА (на 7% та 5,6%), ПМА (на 6,1% та 2,4%).
Висновки. Застосування у комплексному лікуванні хворих на діабетичну енцефалопатію цераксону дозволяє ефективно покращити показники церебральної гемодинаміки.