ЕХОГРАФІЧНІ ЗМІНИ ГЕПАТОБІЛІАНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ

Харченко О.О., Духовенко К.К, Шантир Л.І., Доронкіна В.С., Волик О.М.

Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. Обласна клінічна лікарня ім. Мечнікова, м. Дніпропетровськ

ВСТУП. Хвороби серця шляхом порушення цетральної гемодинаміки, в особливості, через підвищення центрального венозного тиску, обумовлюють розвиток застійних явищ, що, в свою чергу, приводять до фіброзних змін в структурі печінки. В механізмі цих змін однією з головних причин є уповільнення кровотоку по печінкових венах при збереженні притоку по воротній вені. Як наслідок розвивається венозне повнокров’я органу.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Обстежено 60 хворих на ІХС. В залежності від функціонального класу стенокардії усі хворі були розподілені на 3 групи. До першої групи увійшло 20 хворих на ІХС, у яких діагностовано стенокардію напруження І ФК, середній вік склав 50,4±0,7 років. До другої групи ввійшли 20 хворих зі стенокардією напруження ІІ ФК, середній вік 51,5±0,8 років. До тетьої групи увійшли 20 хворих зі стенокардією напруження ІІІ ФК, середній вік 50,7±0,6 років. Групи були зіставлювані між собою і вірогідно не відрізнялися за віком, статтю та тривалістю захворювання. У всіх обстежених клінічних ознак захворювань гепатобіліарної системи не визначалось. Дослідження проводилось за допомогою УЗ сканера GE LOGIQ P5 Pro.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. За результатами УЗ дослідження встановлені однонаправлені зміни ехоструктури внутрішніх органів з різним ступенем виразності. Розміри печінки варіювали від нормальних (87%) до збільшених (13%). В ехографічній картині в періоди декомпенсації кровообігу і визначається збільшення печінки з деяким заокругленням нижнього краю при цьому реєструється незначне зниження ехогенності особливо на початкових стадіях хвороби. Рівні контури виявлялись у всіх хворих. Контур діафрагми візуалізувався чітко у 93% хворих. У 7% вімічалось “потоншення” діафрагми – гірша візуалізація її контура за рахунок підвищеного затухання ультразвуку в тканині печінки. Дифузні зміни ехоструктури печінки, характерні для жирового гепатозу, зареєстровані у 18%. При цьому ознаки, характерні для жирової дистрофії печінки відрізняються від інших форм дифузних змін. По-перше, це сам характер підвищення ехогенності та неоднорідність паренхіми і, по-друге, відсутність змін збоку контурів та значне вирізнення судинного малюнку. Надзвичайно важливим моментом є ідентичність структури паренхіми та зміненої ділянки печінки, відсутність ознак інвазивного росту та компресії оточуючих тканин.

Жовчний міхур у значної більшості хворих був не зміненим та гіпокінетичним у 3 обстежених. Ознаки хр.холециститу зареєстовані у 20 хворих та у одного хворого ЖКХ. У значної більшості хворих ЖМ був гіпотонічним з нерівномірно потовщеними стінками. Ехогенність стінок найчастіше значно перевищує ехогенність зміненої паренхіми печінки. В деяких випадках стінка справляє враження шарової, що складається з декількох смужок середньої і підвищеної ехогенності. В порожнині жовчного міхура здебільшого виявлялась густа жовч, і у одному випадку конкременти.

Ехографічне збільшення розмірів підшлунковї залози визначалось у 4 хворих. Неоднорідність структури та підвищення ехогенності - у 18. Це пояснюється розвитком реактивного панкреатиту, обумовленого супутньою гастроентерологічною патологією. Ехоструктура селезінки відповідала віковій нормі у всіх хворих.

ВИСНОВКИ. Отримані результати надають підстави рекомендувати УЗ дослідження при ІХС ІІ – ІІІ ФК стенокардії з метою ранньої діагностики патологічних змін з боку гепатобіліарної системи.