МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ ПНЕВМОНІЇ ЗА ДАНИМИ ФЕТАЛЬНОЇ ДОППЛЕРЕХОКАРДИОГРАФІЇ У ІІІ ТРИМЕСТРІ ГЕСТАЦІЇ ЖІНОК З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК
Сафонова І.М.
Харківська медична академія післядипломної освіти
Вступ. Питанням адекватної допологової діагностики внутрішньоутробного інфікування (ВУІ) фетоплацентарного комплексу (ФПК) приділяється останніми роками увага багатьох дослідників. Останнім часом велика кількість ускладнень вагітності та пологів пов’язані із наявністю в організмі жінки хронічної інфекції, в структурі якої запальні захворювання нирок (ЗЗН) займають провідне місце. Досягнуто значних успіхів у діагностиці патології ФПК з використанням неінвазивних методів дослідження, зокрема ультразвукової допплерехокардіографії (ДЕКГ) плода. Проте пренатальна діагностика ВУІ, зокрема внутрішньоутробних пневмоній, у вагітних з інфекційною екстрагенітальною патологією потребує удосконалення та розробки адекватних прогностичних критеріїв.
Метою дослідження було встановлення взаємозв’язків між показниками ДЕКГ плода ту ІІІ триместрі гестації та реалізацією ВУІ у вигляді внутрішньоутробної пневмонії.
Матеріали і методи. Проведено фетальне ДЕКГ-дослідження 160 вагітних жінок у ІІІ триместрі гестації, 120 з яких страждали на ЗЗН. 2 жінки мали двоплідну вагітність, тобто у ході дослідження було обстежено 162 плода. У ранньому неонатальному періоді були виявлені явища реалізації ВУІ у вигляді пневмонії у 19 новонароджених від жінок з ЗЗН, ці малюки склали І групу, решта (143 дитини) без проявів ВУІ увійшли до ІІ групи. ДЕКГ плода проводили на апараті “VOLUSON pro” виробництва «General Electric». Дослідження серця включало вимір діаметрів лівого та правого шлуночків (ЛШ та ПШ) в різні фази кардіального циклу: кінцевий діастолічний діаметр (КДР) та кінцевий систолічний діаметр (КСР). Гемодинаміка в стовбурі легеневої артерії (ЛА) оцінювалася з корекцією кута інсонації за максимальною швидкістю кровотока (VmaxЛА). Вимірювався час прискорення потоку в ЛА плода (acceleration time, АТЛА) та проводилася оцінка форми потоку в ЛА - розташування піку швидкості систолічного потоку і форми схилу уповільнення потоку.
Результати дослідження. Середні значення КСР та КДР ПШ між І та ІІ групами у ІІІ триместрі мали достовірні розбіжності (p<0,05). Vmax потоку в стовбурі ЛА у ІІІ триместрі гестації також мала достовірні розбіжності між І та ІІ групою і склала відповідно 92,01±5,792 та 67,02±4,804, p<0,05. Середні значення часу АТЛА також достовірно відрізнялися у ІІІ триместрі при порівнянні груп з реалізацією ВУІ та без інфекційних проявів та склали у І групі 30,7±0,82, у ІІ - 40,6±1,23, p<0,05. За рахунок означених змін було виявлено достовірне (p<0,05) підвищення частоти реєстрації у ІІІ триместрі гестації в І групі деяких параметрів фетальної ДЕКГ, а саме ознак дилатації правих відділів серця (КДР ПШ>20,0 мм, КСР ПШ>10,0 мм) та зміни форми потоку у стовбурі ЛА: прискорення максимальної швидкості потоку ЛА понад 80 см/с, зміщення піку швидкості потоку у першу половину систоли за рахунок зниження часу АТЛА<30 мс, реєстрація W-подібного типу спектра на схилі уповільнення потоку ЛА.
Висновки. Статистично значимі розбіжності були виявлені при зіставленні у групах з реалізацією ВУІ та без такої максимальної швидкості потоку в стовбурі ЛА, середніх значень часу АТЛА, частоти виявлення явищ дилатації правих відділів серця плода та реєстрації W-подібного типу спектра на схилі уповільнення потоку ЛА, як спільних ознак підвищення резистентності фетальної ЛА за рахунок гемодинамічних змін малого кола кровообігу, що мають місце при розвитку внутрішньоутробної пневмонії. Фетальна ДЕКГ поряд з іншими діагностичними методиками може застосовуватися у ІІІ триместрі з метою адекватного прогнозування реалізації ВУІ у новонародженого.