ПУНКЦІЙНА БІОПСІЯ КІСТ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ПІД УЛЬТРАЗВУКОВИМ КОНТРОЛЕМ
Дружиніна Н.О., Борульова В.В.
КЗ КОР «Київський Обласний Онкологічний Диспансер»
Вступ. Останнім часом велика увага приділяється діагностично-лікувальним пункціям поверхнево розташованих утворень під ультразвуковим контролем. Сучасним методом вибору при діагностиці та лікуванні кіст молочних залоз є тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) під ультразвуковим контролем.
Мета. Дослідити ефективність та результати проведення лікувально-діагностичних пункцій кіст молочних залоз із проведенням склеротерапії та подальшим медикаментозним лікуванням.
Матеріали та методи. Протягом 2006-2008 років в КООД було проведено 4562 ультразвукових досліджень молочних залоз, за результатами яких у 589 (12,9%) пацієнток були виявлені порожнинні утворення в тканині молочної залози. Цим пацієнткам було проведено ТАПБ молочних залоз під ультразвуковим контролем.
Результати та обговорення. Формування кіст молочних залоз відбувається за ретенційним типом, внаслідок закорковування та відшнуровування від вивідних протоків. Кіста візуалізується при УЗД як капсульоване округле утворення з чіткими межами. Виявлення цих утворень під час УЗД є показанням для проведення ТАПБ під ультразвуковим контролем. Після проведення ТАПБ під ультразвуковим контролем отриманий аспірат (вміст порожнини кісти) підлягає мікроскопії та дослідженню клітинних елементів. Консервативне лікування кісти молочної залози полягає в проведенні тонкоголкової пункції кісти під ультразвуковим контролем, аспірації вмісту та проведення склеротерапії (введення в порожнину кісти різноманітних речовин, що викликають її облітерацію). Цей вид лікування показаний пацієнткам з наявністю простих кіст молочної залози, однокамерних та без ознак розростання епітелію в порожнині кісти. Після проведення аспірації та склеротерапії показане проведення динамічного спостереження з обов’язковим ультразвуковим контролем.
589 пацієнткам, у яких були виявлені порожнинні утворення в тканині молочної залози, було проведено пункції цих утворень із подальшим призначенням медикаментозного лікування. Після аспірації вмісту кісти в її порожнину вводилися склерозуючі препарати з метою її облітерації. 216 (36,7%) пацієнток мали множинні кісти молочних залоз. У 94 (16,0%) випадках за наявності кіст великих розмірів (більше 25 мм в діаметрі) проводилося декілька експозицій порожнини кісти склерозуючими препаратами з інтервалом 7-10 днів.
Під час цитологічного дослідження вмісту кіст молочних залоз у 306 випадках (51,9%) досліджуваний матеріал не містив клітинних елементів. У 147 випадках (25%) в досліджуваному матеріалі визначалися поодинокі клітинні елементи. У 71 випадку (12,1%) цитологічне дослідження виявило наявність у препараті молозивних тілець та лейкоцитів, що свідчило про наявність запального процесу в кісті. У 65 випадках (11 %) у пунктаті містилися клітини з наявністю вираженого клітинного поліморфізму.
Всі пацієнтки проходили контрольні ультразвукові дослідження через 7 днів, через 30 днів після пункції, а далі – проводився плановий контроль стану молочних залоз кожні 3 місяці. В жодному з випадків не було відмічено рецидивів утворення кіст молочних залоз.
Висновки: ТАПБ є простим, мінімально травматичним, естетично вигідним та доступним методом діагностики і малоінвазивного лікування кіст молочних залоз. Цитологічне дослідження пунктату дає інформацію про перебіг процесів, що відбуваються в порожнині кісти, та дозволяє обрати оптимальну лікувальну тактику. Проведення склеротерапії кіст молочних залоз із подальшим призначенням медикаментозної терапії є ефективним методом попередження рецидивів кіст молочних залоз. Взаємодія лікарів хірургічного та діагностичного профілю у лікуванні кіст молочних залоз сприяє досягненню ефективного результату.