CКРИНІНГ РАКУ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ДУПЛЕКСНОМУ СКАНУВАННІ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ БРАХІОЦЕФАЛЬНИХ СУДИН
Балабушко О.В., Зотов В.М., Балабушко С.Б., Колотило О.М., Захарченко Н.М.
Чернігівський обласний онкологічний диспансер
Актуальність: Рак щитовидної залози (РЩЗ) залишається актуальною проблемою в онкології. В структурі онкологічної захворюваності займає 0,5–3% та спостерігається тенденція до зростання захворюваності та омолодження випадків РЩЗ.
Найважливішим фактором довгострокового прогнозу у хворих на РЩЗ є раннє виявлення тиреоїдних карцином, що дозволяє проводити лікування на початкових, локальних етапах канцерогенезу з використанням органозберігаючого лікування і отримувати мінімальну кількість локальних та системних післяопераційних ускладнень з високим та стійким клінічним і естетичним ефектом. Враховуючи, що чутливість клінічного огляду та пальпації в детекції пухлин ЩЗ розміром до 1см прирівнюється нулю, сьогодні рання діагностика РЩЗ ґрунтується виключно на двох методах: УЗД та ТАПБ з наступним цитологічним дослідженням.
В 85% випадків РЩЗ презентований диференційованими формами, а саме папілярною та фолікулярною аденокарциномами. Серед диференційованих форм раку папілярна аденокарцинома зустрічається в 80-90% і характеризується специфічною ехосеміотикою. Чутливість УЗД в виявленні папілярного РЩЗ складає 85%. За даними клініки Майо (США) частота виявлення злоякісних асимптоматичних вузлових новоутворень (інсиденталом) ЩЗ при ультрасонографічному обстеженні складає 0,5%-13% ( в середньому 4%).
Матеріал та методи: Проаналізовано частоту виявлення злоякісних асимптоматичних вузлових новоутворень ЩЗ серед пацієнтів, які проходили дуплексне сканування екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин на базі ЧООД з січня 2005 року по грудень 2008 року. При обстеженні обов`язково зверталася увага на щитовидну залозу. Виявленні інсиденталоми, з підозрілою ехосеміотикою щодо злоякісного новоутворення, підлягали тонкоголковій аспіраційній біопсії з наступним цитологічним дослідженням. Під підозрілою ехосеміотикою розуміли наявність гіпоехогенного вузла з нечітким контуром та кальцинатами. Отримання позитивного цитологічного заключення було показом до проведення оперативного лікування з наступним гістологічним дослідженням.
Результати: Серед 1248 пацієнтів, які проходили дуплексне сканування екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин, злоякісні інсиденталоми виявлені в 27 випадках (2,16%). Серед них чоловіків 4 (15%), жінок 23 вип.(85%). Гістологічна структура представлена: папілярним раком – 26 випадків (96%); фолікулярною аденокарциномою – 1 випадок (4%). Середній розмір інсиденталоми ЩЗ складає 0,8см.
Рак щитовидної залози в I стадії виявлено в 18 випадках (67%), в II стадії – 6 випадків (22%), в III стадії - 3 випадка (11%).
Частота виявлення РЩЗ на 1000 асимптоматичних обстежених складає 21,6 випадків.
Висновки: Кожен спеціаліст повинен дотримуватися принципів онконастороженності. Частота виявлення злоякісних інсиденталом в нашому дослідженні становить 2,16%, в гістологічній структурі переважає папілярний РЩЗ. Тому при проведенні дуплексного сканування екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин необхідно звертати увагу на стан ЩЗ для виявлення асимптоматичного раку щитовидної залози, що дозволить покращити ранню діагностику раку та ефективність лікування.