СТРУКТУРНЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ МІОКАРДА ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА МАГІСТРАЛЬНИХ АРТЕРІЙ ГОЛОВИ ПРИ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
Харченко О.О., Татьяненко О.В., Поріц С.Л., Фурса О.В.
Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, Дніпропетровськ
Вступ. Артеріальна гіпертензія (АГ) асоціюється з високим ризиком кардіальних та цереброваскулярних ускладнень. У цьому аспекті актуальним є дослідження особливостей ремоделювання міокарда та судинного русла головного мозку.
Мета. Вивчити взаємозв'язок структурних змін в міокарді ЛШ та у магістральних судинах голови (МАГ) при АГ різного ступеню.
Матеріали та методи. Обстежено 125 пацієнтів з АГ, у віці від 48 до 65 років (в середньому 56±2). Залежно від ступеню АГ були виділені наступні групи: 1 – 39 пацієнтів з АГ 1 ступеню, 2 – 49 хворих з АГ 2 ступеню, 3 – 37 хворих з АГ 3 ступеню. До групи контролю увійшли 25 нормотензивних осіб (середній вік 55±2). Використовувались наступні методи дослідження: допплерехокардіографія та ультразвукова допплерографія МАГ. Визначалися параметри: відносна товщина міокарда ЛШ (ВТМЛШ), індекс маси міокарда ЛШ (ІММЛШ), кінцевий діастолічний розмір ЛШ (КДР), тип геометрії ЛШ, діаметр загальних та внутрішніх сонних артерій (СА), товщина комплексу інтима-медіа (КІМ). Оцінювали наявність атеросклеротичних бляшок та патологічної звитості СА.
Результати. За результатами дослідження ехокардіографічні ознаки гіпертрофії ЛШ (ГЛШ) виявлені в 1 групі у 35% пацієнтів, 2 групі – у 57%, 3 групі – у 85% хворих. ІММЛШ складав 128±6,2 г/м2; 136±5,4 г/м2; 148±6,6 г/м2 відповідно (р1-3<0,05). Розподіл за типом ремоделювання ЛШ проілюстрував переважання в групах з 1 та 2 ступенем АГ пацієнтів з ексцентричним варіантом ГЛШ, у тому числі 23% у 1 групі, 33% – в 2 групі, 28% – в 3 групі. Прогностично несприятливий концентричний варіант ГЛШ вірогідно частіше зустрічався у хворих на АГ 3 ступеню: 1 група – 12%, 2 група – 24%, 3 група – 57% (р2-3<0,05; р1-3<0,01). У більшості обстежених у МАГ були виявлені зміни, що характеризують ремоделювання та гіпертрофію судинної стінки при АГ: збільшення діаметру та звитість СА, потовщення та дифузні зміни КІМ. Проведений порівняльний аналіз у групах продемонстрував залежність товщини КІМ від ступеню АГ: 1 група – 0,089±0,012 см; 2 група – 0,107±0,009 см; 3 група – 0,114±0,011 см (р1-2<0,05; р2-3<0,05; р1-3<0,01). У пацієнтів контрольної групи геометричні показники міокарда лівого шлуночка не перевищували норму, збільшення товщини судинної стінки МАГ не відзначалося. Результати дослідження вказують на взаємозв'язок між зміною геометрії ЛШ і ремоделюванням МАГ залежно від ступеню АГ.
Висновки. Таким чином, по мірі прогресування АГ відзначається односпрямоване зростання ступеню патологічних змін як в судинної стінки МАГ, так і в міокарді лівого шлуночка. Поєднання двох чинників (ремоделювання ЛШ та судинної стінки МАГ) у хворих з АГ є маркером несприятливого прогнозу та асоціюється з високим ризиком розвитку кардіоваскулярних ускладнень.