УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ТРОМБОЗУ ВОРІТНОЇ ВЕНИ У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК

Стойка В.І., Чобей С.М., Стойка А.В., Буренкова І.М.

Закарпатська обласна клінічна лікарня ім.А.Новака, Ужгород

Вступ. У хворих з пухлинним процесом спостерігаються значні зміни в системі гомеостазу. Пілетромбоз частіше розвивається із-за локального порушення системи згортання крові та утворення згустку в просвіті ворітної вени. Ехографічна картина характеризується появою в просвіті ворітної вени утвору підвищеної або змішаної ехогенності з нерівними та нечіткими контурами, який перешкоджає кровотоку, розмірами від 0,5см до повно оклюзії ворітної вени та (або) її гілок.

Наявність пілетромбозу на фоні пухлин товстої кишки дає можливість розглядати тромбоутворення як паранеопластичний синдром.

Матеріали та методи. Нами проаналізовано результати лікування 98 хворих із обструктивним колоректальним раком, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в проктологічному відділенні ЗОКЛ ім. А.Новака (м.Ужгород) за останні п’ять років (2002-2007рр.). Серед них було 59 чоловіків (60,2%) та 39 жінок (39,8%). Середній вік хворих становив 61,2років (від 36 до 83 років). Більшу частину оперованих складали особи старечого та похилого віку (73,4%), значна кількість хворих (70,1%) мала супутню патологію. Обструктивний рак правої половини товстої кишки був у 42 пацієнтів, лівої – у 56-ти.

Результати досліджень та їх обговорення. Феномен паранеопластичного синдрому відомий клініцистам давно. Одним з його варіантів є розвиток у онкологічних хворих тромботичного синдрому. У хворих з пухлинним процесом спостерігають значні зміни в системі гемостазу: гіперфібриногенемія, гіперреактивність тромбоцитарної ланки гемокоагуляції, збільшення концентрації продуктів дегідратації фібриногену та пригніченням фібринолізу, що обумовлено тривалим поступленням із пухлини прокоагулюючих компонентів в загальний кровотік. Розвиток тромбозу може передувати іншим клінічним симптомам на декілька місяців, а в окремих випадках на 1-1,5року.

Загальною характеристикою у хворих колоректальним раком є розвиток тромбозу на фоні неопластичного процесу, а також хронічний варіант тромбоутворення, який не супроводжується суттєвою клінічною маніфестацією даної патології. Відсутність вираженої симптоматики венозного тромбозу було, ймовірно, обумовлено частковою реканалізацією тромбів і розвитком колатерального кровообігу. Пілетромбоз найчастіше розвивається із-за локального порушення системи згортання крові та утворення згустку в просвіті ворітної вени.

Критерієм достовірності пілетромбозу є дані спленопортографії та целіакографії, а з неінвазивних методів – дуплекс-сканування, яке дає чітку візуалізацію портальної системи (повне перекриття або обтічність тромбу, величина об’ємної швидкості кровотоку, його зворотнє направлення, компенсаторне збільшення кровотоку у печінковій артеріях та поява колатералей).

По локалізації розрізняють 3 варіанти пілетромбозу: радикулярний, термінальний та стовбуровий. Радикулярна форма характеризується утворенням тромбів в корінцевих гілках ворітної вени – мезентеріальних судинах і селезінковій вені. Термінальний пілетромбоз виникає при наявності тромбів в просвіті мілких розгалужень ворітної вени всередині печінки та в її капілярах. Стовбуровий тромбоз ворітної вени може розвинутися первинно в самому стовбурі і нерідко вторинно внаслідок розповсюдження тромботичного процесу на стовбур ворітної вени із її корінців.

Висновок. Пухлини лівої половини товстої кишки майже у 9% випадків супроводжуються тромбозом портальної вени, проти 2,4% у хворих з раком правої половини. Використання УЗД в діагностиці тромбозів портальної системи у хворих на колоректальний рак дозволило виявити патологічні зміни, які або не проявлялись клінічно, або могли бути віднесені на рахунок основної патології.