МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЇ ПНЕВМОНІЇ ЗА ДАНИМИ ФЕТАЛЬНОЇ ДОППЛЕРЕХОКАРДИОГРАФІЇ У ІІІ ТРИМЕСТРІ ГЕСТАЦІЇ
Сафонова І.М.
Харківська медична академія післядипломної освіти
Вступ. Питанням адекватної допологової діагностики внутрішньоутробного інфікування (ВУІ) фетоплацентарного комплексу (ФПК) приділяється останніми роками увага багатьох дослідників. Досягнуто значних успіхів у діагностиці патології ФПК з використанням неінвазивних методів дослідження, зокрема ультразвукової допплерехокардіографії (ДЕКГ) плода. Проте пренатальна діагностика реалізації ВУІ, зокрема внутрішньоутробних пневмоній, потребує удосконалення та розробки адекватних прогностичних критеріїв.
Метою дослідження було встановлення взаємозв’язків між показниками ДЕКГ плода ту ІІІ триместрі гестації та реалізацією ВУІ у вигляді внутрішньоутробної пневмонії.
Матеріали і методи. Проведено фетальне ДЕКГ-дослідження у ІІІ триместрі гестації 160 вагітних жінок з високим ризиком реалізації ВУІ ФПК. 2 жінки мали двоплідну вагітність, тобто у ході дослідження було обстежено 162 плода. У ранньому неонатальному періоді мали місце явища реалізації ВУІ у вигляді пневмонії у 19 новонароджених, ці діти склали І групу, решта (143 дитини) без проявів ВУІ увійшли до ІІ (контрольної) групи. ДЕКГ плода проводили на апараті “VOLUSON pro” («GE»). Дослідження серця включало вимір діаметрів лівого та правого шлуночків (ЛШ та ПШ) в різні фази кардіального циклу: кінцевий діастолічний діаметр (КДР) та кінцевий систолічний діаметр (КСР). Гемодинаміка в стовбурі легеневої артерії (ЛА) оцінювалася з корекцією кута інсонації за максимальною швидкістю кровотока (VmaxЛА). Вимірювався час прискорення потоку в ЛА плода (acceleration time, АТЛА) та проводилася оцінка форми потоку в ЛА - розташування піку швидкості систолічного потоку і форми схилу уповільнення потоку.
Результати дослідження. Середні значення КСР та КДР ПШ між І та ІІ групами у ІІІ триместрі мали достовірні розбіжності (p<0,05). Vmax потоку в стовбурі ЛА у ІІІ триместрі гестації також мала достовірні розбіжності між І та ІІ групою і склала відповідно 92,01±5,792 та 67,02±4,804, p<0,05. Середні значення часу АТЛА достовірно відрізнялися у ІІІ триместрі при порівнянні груп з реалізацією ВУІ та без інфекційних проявів та склали у І групі 30,7±0,82, у ІІ - 40,6±1,23, p<0,05. За рахунок означених змін було виявлено достовірне (p<0,05) підвищення частоти реєстрації у ІІІ триместрі гестації в І групі деяких параметрів фетальної ДЕКГ, а саме ознак дилатації правих відділів серця (КДР ПШ>20,0 мм, КСР ПШ>10,0 мм) та зміни форми потоку у стовбурі ЛА: прискорення максимальної швидкості потоку ЛА понад 80 см/с, зміщення піку швидкості потоку у першу половину систоли за рахунок зниження часу АТЛА<30 мс, реєстрація W-подібного типу спектра на схилі уповільнення потоку ЛА.
Висновки. У ІІІ триместрі гестації предикторами реалізації ВУІ у вигляді внутрішньоутробної пневмонії можуть слугувати показники фетальної ДЕКГ – зростання максимальної швидкості потоку в стовбурі ЛА більше 80 см/с та зниження часу АТЛА менше 30 мс. У групі новонароджених з ВУІ достовірно частіше виявлялися явища дилатації правих відділів серця плода та реєстрації W-подібного типу спектра на схилі уповільнення потоку ЛА, як спільні ознаки підвищення резистентності фетальної ЛА за рахунок гемодинамічних змін малого кола кровообігу, що мають місце при розвитку внутрішньоутробної пневмонії. Таким чином, фетальна ДЕКГ поряд з іншими діагностичними методиками може застосовуватися у ІІІ триместрі з метою адекватного прогнозування реалізації ВУІ у новонародженого.