СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ТЕНДИНОЗУ П'ЯТКОВОГО СУХОЖИЛКА
Левенець В.М., Осадча Л.Є.
Центр спортивної травматології НУФВСУ, ІТО АМНУ
Вступ. Проблема оптимального способу лікування тендиноза п'яткового (ахілового) сухожилка існує не одне десятиліття. Про складність і актуальність цієї проблеми свідчить велика кількість розроблених методик та лікарських засобів в Україні та за кордоном. Опубліковано багато способів лікування тендинозу ахілового сухожилка шляхом використання імобілізаційних методик, зокрема гіпсової, пластикової шин та пов’язок та різних пристроїв. Проте згадані способи мають ряд серйозних недоліків, що виявляються у здавлюванні м яких тканин гомілки та стопи, м’язовій гіпотрофії або атрофії, порушенні кровообігу та надовго обмежують професійну працездатність спортсмена. Існує спосіб введення знеболюючих лікарських препаратів, наприклад, новокаїну, тримекаїну, лідокаїну та інших у місце болісності п'яткового сухожилка, що забезпечує знеболюючий ефект (А.Краснов, Т.Котельников, И.Иванова – Ортопедия ”Самарский дом печати”.-1998 г.– с.348-350). Проте, даний спосіб негативно впливає на перебіг тендинозу через повторне мікротравмування при зниженні больових відчуттів, може викликати алергічні реакції, має коротку лікувальну дію. Більш тривалу знеболюючу дію з вираженими протизапальними властивостями має флостерон, але слід зазначити, що повторне введення цього препарата призводить до прискорення деградації колагена, погіршує синтез глікозаміногліканів, знижує метаболізм синовіальної оболонки та сухожильної тканини. (Ночевкин В.А. Стероидные разрывы ахиллова сухожилия.- Ортопедия, травматология и протезирование. 1997 г. - №2.– с.67-70).
Мета. Ми пропонуємо новий спосіб лікування больового синдрому при тендинозі у спортсменів шляхом УЗ–контрольованого введення препарату „Склеровейн” у місця неоваскуляризації у дозі 2.5-3.0 мл дворазово з 6–денним проміжком та накладанням компресуючої пов’язки на строк до 6 діб (патент на корисну модель №47033 від 11.01.2010 р.).
Матеріали та методи. Нами проведене лікування 17 спортсменів-бігунів, з яких 9 були професіоналами і 8 – аматорами. Після клінічного обстеження верифікація діагноза тендіноз здійснювалась методом ультразвукового дослідження у В-режимі та режимі енергетичного допплерівського картування для виявлення ступеня васкуляризації сухожилка. Характерними сонографічними ознаками тендинозу у В–режимі є потовщення, зниження ехогенності, нечіткість волокнистої структури сухожилка, у режимі ЕДК – визначають вираженість васкуляризації, яку позначають знаком „+” у кількості від 1 до 4. Інсуліновим шприцем з голкою типу 30 GA V-i in 0.3x13 мм „Склеровейн” у об’ємі 2.5–3.0мм вводиться у безпосередній близькості до новоутворених судин. Наступним етапом є накладання компресуючої пов’язки строком на 6 діб. Повторне ультразвукове дослідження проводилось на 7 день, за наявності залишкових вогнищ васкуляризації процедура повторювалась.
Результати. Аналіз стану спортсменів через 6 місяців по закінченню лікування свідчить, що біль за схемою аналогової шкали ВАШ у спортсменів – професіоналів зменшився на 5.8±1.2, а у спортсменів – аматорів на 4.9±1.1мм. Сонографія через 6 міс. виявила зменшення товщини сухожилка у середньому на 2.4±0.7мм.
Висновки. Застосування запропонованого методу дозволяє ефективно лікувати тендиноз п'яткового сухожилка у спортсменів, скоротити термін професійної непрацездатності та подовжити спортивне життя.