УЛЬТРАЗВУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ У ХВОРИХ З АУТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ
Перцович Ю. В., Перцович Л. І.
Івано–Франківській Національний медичний університет
Івано–Франківська обласна клінічна лікарня
Вступ. Слинні залози (СЗ) мають тісний філогенетичний та онтогенетичний зв’язок з іншими залозами ендокринної системи. Відомо також про зміну секреторної активності слинних залоз при ряді ендокринних порушень. В літературі останніх років представлені дані про регулюючий вплив гормонів щитовидної залози на стан слинних залоз і органів порожнини рота, особливо на їх секреторну функцію.
Встановлено взаємозв’язок слинних і щитовидної залоз в метаболізмі йоду та тиреоїдних гормонів.
Разом з тим, робіт, в яких дається аналіз взаємозалежності слинних і щитовидної залоз мало, а дані, що наводяться в них, стосуються в основному характеристики їх функціонального стану. Сонографічні особливості великих слинних залоз (ВСЗ) у пацієнтів з патологією щитовидної залози вивчені недостатньо. У вітчизняній літературі таких даних практично не приводиться.
Зростання частоти уражень ЩЗ, пов’язаних з ендемічністю Прикарпатського регіону, а також з наслідками аварії на ЧАЕС, обмеженість даних літератури про стан слинних залоз при патології щитовидної залози обумовили актуальність даного дослідження.
Метою роботи було вивчення ультразвукових особливостей великих слинних залоз у хворих з аутоімунним тиреоїдитом.
Матеріали і методи. Всього обстежено 32 хворих (20 жінок і 12 чоловіків у віці від 19 до 60 років) з аутоімунним тиреоїдитом. Найбільше число пацієнтів було у віці 29–50 років (87%). Хворі проходили лікування в ендокринологічному відділенні обласної клінічної лікарні м.Івано–Франківська, під час якого у них вивчали стан слинних залоз. Контрольну групу склали 15 пацієнтів (8 жінок і 7 мужчин) у віці від 25 до 50 років без патології щитовидної залози.
Ультразвукове обстеження великих слинних залоз проводилось на апараті Logic-book (General Electric), Siemens Sonoline Elegra лінійним мультичастотним (7,5-10МГц) датчиком. Використовувались наступні режими обстеження: в В–режимі обстежено 128 слинних залоз (100%), в режимі кольорового допплерівського картування (КДК) і енергетичного картування (ЕК) – 62 слинні залози (48,4%), імпульснохвильової доплерометрії (ІД) 38 слинні залози (29,6%).
В В–режимі проводили оцінку таких параметрів: лінійні розміри максимального поздовжнього та поперечного діаметра СЗ, співвідношення поздовжнього та передньо–заднього діаметрів СЗ, товщина капсули, форма СЗ, загальна ехогенність; ехоструктура, наявність додаткових включень в структурі СЗ; стан контурів; стан оточуючих тканин.
Для більш детального обстеження 92 привушних та піднижньощелепових СЗ (71,9%) проводили методики ультразвукової ангіографії – КДК, ЕДК, ПД. Оцінювали максимальну систолічну (Vmax sist.) та кінцеву (Vmax diast.) швидкості кровотоку, пульсативний індекс (PI), а також індекс резистентності (RI).
Результати і обговорення. В досліджуваній групі при ехографії було виявлено у 18 хворих 72 незмінені ВСЗ (56,2%). Розміри привушних та піднижньощелепових СЗ коливались в найбільшому поздовжньому та в поперечному діаметрі. В окремих випадках відмічалась дилятація головної вивідної протоки залоз. За нашими даними, збільшення розмірів поздовжнього діаметра по довгій осі СЗ мало менше значення, ніж зростання поперечного діаметра.
В 44% хворих при ехографії виявлено зміни ВСЗ, що стосувались розмірів, ехогенності та ехоструктури. Так, у 10 пацієнтів (31,2%) визначалось збільшення поздовжнього діаметра привушної СЗ, в 12 пацієнтів (37,5%) – зниження ехогенності, в 3 пацієнтів (9,3%) – неоднорідність ехоструктури.
Що стосувалось піднижньощелепових СЗ, то збільшення розмірів було менш значним.
Зменшення розмірів ВСЗ, встановлене сонографічно, було виявлено у 4 пацієнтів (12,5%). При цьому всі розміри та індекси привушної СЗ були зменшені одночасно з розмірами піднижньощелепової СЗ.
Також у 12 хворих з аутоімунним тиреоїдитом спостерігались зміни доплерографічних показників.
Висновок. Таким чином, у хворих аутоімунним тиреоїдитом визначаються зміни ВСЗ, що характеризуються порушенням (збільшенням та зменшенням) їх розмірів, зміною ехогенності та ехоструктури, показників доплерометрії.
Отримані дані свідчать про необхідність проведення комплексного ультразвукового обстеження великих слинних залоз у пацієнтів з патологією щитовидної залози (зокрема аутоімунним тиреоїдитом) з наступною корекцією виявлених змін.