УЛЬТРАЗВУКОВА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТРИГЕРНИХ ТОЧОК ПРИ МІОФАСЦІАЛЬНИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМАХ ТА ЇХ ІНАКТИВАЦІЯ ШЛЯХОМ «СУХОГО» ГОЛКОВКОЛЮВАННЯ ПІД УЛЬТРАЗВУКОВИМ КОНТРОЛЕМ. ПЕРВИННИЙ ДОСВІД
Бубнов Р.В.
Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, Київ
Ключові слова: ультразвукова діагностика, протибольова терапія, голковколювання, пункції під ультразвуковим контролем.
Вступ. Був проведений огляд сучасних і традиційних підходів до лікування міофасціального болю. Більшість больових синдромів в клінічній практиці має міофасціальну природу (Simons DG, Travell JG, 1999), причиною якої є формування міофасціальних тригерних точок (MTrP). Інактивація тригерних точок шляхом «сухого» голковколювання досягається механічним впливом голки за рахунок викликання ефекту local twitch response (відповідь локального спазму), тому вона може бути успішно здійснена без застосування місцевих анестетиків та інших матеріалів. Останнім часом малоінвазивні маніпуляції під контролем УЗД набувають в консервативній ортопедії різних ділянок тіла все більшого значення. Ультразвукова навігація в інтервенційної малоінвазивної ортопедії дає достовірно кращий ефект, ніж сліпе введення голки згідно анатотомічних орієнтирів. Недоліками глибокого «сухого» голковколювання до цього вважалися низька доказовість та можливі ускладнення від неточності проведення. Їх вдається нівелювати при виконанні маніпуляції під УЗД контролем. Тому використання ультразвукового контролю дозволяє значно підвищити ефективність і безпечність глибокого «сухого» голковколювання як оптимального методу інактивації тригерних точок.
Візуалізація тригера. У 2007 році за допомогою магнітно-резонансної еластографіі були зареєстровані зони зниженою еластичності в місцях виникнення тригерних точок (Chen Q et al.). Це є єдиною доказовою публікацією спроби візуалізації тригерних точок. Є піонерні дослідження про спроби візуалізації тригерних точок за допомогою УЗД і з подальшим точним введенням голки під сонографічної навігацією (Kenneth P. Botwin et al, 2008). Однак, до цього не було опубліковано сонограми тригерних точок.
Метою дослідження було вивчити використання «сухого» голковколювання тригерних точок під ультразвуковим контролем в лікуванні міофасціального болю, підвищити доказовість пункційного лікування за допомогою візуальної верифікації.
Матеріали і методи. В дослідження включили групу з 91 пацієнта з міофасціальними больовими синдромами різної локалізації, пролікованих за минулий рік за власною методикою у Центрі УЗД та інтервенційної сонографії Клінічної лікарні «Феофанія». За клінічними даними (характерні симптоми проекційного болю) визначали уражений м’яз, після чого проводили прицільне УЗ сканування за допомогою лінійного датчика з частотним діапазоном 5-10 МГц ультразвукового сканера HITACHI Hi Vision 900. Після візуальної ідентифікації тригера проводили сухе голковколювання голками товщиною 28g, викликали появу LTR ефекту, утримували голку до повного зникнення.
Результати дослідження. У дослідженні вперше була візулізована за допомогою ультразвукового дослідження тригерна точка, проведена пункційна терапія тригерних точок м'язів під ультразвуковим контролем.
Було досягнуто протибольового ефекту у 93,3% пацієнтів. За сірою шкалою УЗД вдалося візуалізувати тригерну точку в середньому у 49,3% пацієнтів, найчастіше у верхній кінцівці. При використанні соноеластографії відсоток ідентифікації тригерної точки підвищився в середньому у 64% (до 93% у ділянці плеча, до 77,8% в проекції передпліччя). Ефекту LTR (local twitch response) досягнуто у 92,2% пацієнтів, у випадках точної ідентифікації тригерної точки. У всіх випадках викликання ефекту LTR реєструвався позивний протибольовий ефект.
Таблиця. Результати візуалізації тригерних точок та їх інактивації
| Групи дослідження | Візуалізовано трігер | Викликано LTR | Протибольовий ефект | Середня кількість сеансів | |
|---|---|---|---|---|---|
|
за сірою шкалою(*) |
за допомогою соноеластографії |
||||
| Синдром «плече-кість» (n 15) |
8 (1-2) |
14(93,3%) |
13 (86,7%) |
15(100%) |
1,1 (1-2) |
| Плечолопатковий периартроз (n 45) |
32 (2-4) |
35 (77,8%) |
40 (88,9%) |
43 (95,6%) |
2,8 (1-6) |
| Щелепно лицьові болі та дисфункція СНЩС (n 8) |
3 (2-6) |
2 (25%) |
8 (100%) |
6 (75%) |
3 (1-10) |
| Реберні дисфункції (n 16) |
9 (1-3) |
11 (68,7) |
16 (100%) |
16 (100%) |
1,1 (1-2) |
| Тазові болі (n 7) |
2 (4-5) |
4 (57%) |
6 (85,7%) |
6 (85,7%) |
3,5 (2-6) |
Матеріали дослідження стосовно поєднаного використання «сухого» голковколювання під ультразвуковим контролем з наступною ортопедичної корекцією оклюзії представлені на 3-му Конресі стоматологів Європи 9-11 грудня 2009 р.(м.Київ) і включені до мультидисциплінарного алгоритму лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС). Первинний досвід впроваджено в клінічну практику.
Висновок. Запропонована методика може вважатися ефективним методом лікування міофасціальних болів різної локалізації та ґенезу. Використання методики ультразвукової візуалізації тригера дозволяє значно підвищити точність виявлення тригерних точок, як причин міофасціального болю, а також проводити динамічний контроль ефективності їх лікування. Вважаємо використання глибокого «сухого» голковколювання неадекватним без ультразвукового контролю, тому що точна пункція окремих м'язів неможлива без допомоги ультразвукової навігації.
Bubnov/pic1.tiff
Рис.1. Візуалізація тригерної точки і введення голки під УЗ контролем. Причина дисфункції СНЩС.