ДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ МЕТАСТАЗАХ РАКА ШИЙКИ МАТКИ В ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ

Батюк С.І., Мельничук Т.В., Бриндіков Л.М., Попович В.В.

Хмельницький обласний онкологічний диспансер

Вступ. Одним із найбільш важливих параметрів, які впливають на тактику лікування рака шийки матки (РШМ), є наявність метастазів в регіонарних лімфовузлах (ЛВ). При РШМ переважає лімфогенний шлях метастазування. Лімфовідтік від шийки матки здійснюється в крижові, затульні, зовнішні та внутрішні клубові а також параметральні, параректальні та пахові лимфатичні вузли (ЛВ). Перший етап метастазування РШМ просліджується в затульних, зовнішніх та внутрішніх клубових ЛВ. ІІ етап ─ в зовнішні клубові. ІІІ етап ─ метастази в поперекові ЛВ. Метастази в пахові ЛВ являються ретроградними і виникають внаслідок блоку на рівні клубових лімфатичних колекторів. Виявлення лімфогенних метастазів впливає на вибір методу лікування хворих на РШМ: при метастазах в ЛВ І та ІІ етапу планується хірургічне, комбіноване або променеве лікування по радикальній програмі. При метастазах в поперекових, пахових ЛВ планується паліативне, хіміо-променеве лікування. В нинішній час одним із провідних методів виявлення патології ЛВ являється ультразвукове обстеження.

Ціль роботи. Аналіз діагностичної цінності метода ультразвукової діагностики в визначенні ознак метастазування в ЛВ при РШМ.

Матеріали і методи. Обстежено 126 хворих з клінічним діагнозом «Рак шийки матки», підтвердженим цитологічним і гістологічним методами дослідження і 120 хворих з запальними процесами шийки матки. Серед хворих з РШМ метастази в регіонарні ЛВ мали місце в 68 випадках. Для дослідження тазових ЛВ всім хворим проводилось трансвагінальне ультразвукове обстеження на ультразвукових сканерах PHILIPS HDI5000 і SIEMENS Sonoline G-60 з використанням ендокавітального датчика, який має робочу частоту 5-7,5 Мгц. Пахові ЛВ досліджувались лінійним датчиком з частотою 7,5-12 МГц. Обстеження проводилось в В-режимі, режимах кольорового допплера. При ультразвуковій оцінці доброякісного або злоякісного характеру змін лімфовузлів ми враховували дев’ять параметрів: форму (округлу або овальну), розміри, наявність/відсутність зображення воріт лімфовузла, товщина області воріт, товщина кори лімфовузла, еногенність і ехоструктура, характер васкуляризації при кольоровому допплерівському картуванні, наявність/відсутність екстракапсулярного розповсюдження.

Результати. При метастатичному ураженні ЛВ, останні у всіх хворих мали округлу форму. Розміри їх становили 15-65 мм. У 92% хворих відмічалась повна відсутність зображення області воріт ЛВ, співвідношення кортікального шару до воріт складало більше 2. Метастатично змінені ЛВ візуалізувались як гіпоехогенні утворення різної ехоструктури з нечітким, нерівним контуром за рахунок приєднання в пухлинний процес оточуючих тканин. При їх допплерографії у 78% хворих реєструвалась щільна судинна сітка (більше 20 кольорових сигналів).

Висновки. Точність діагностики метастазів в регіонарні ЛВ при РШМ в наших дослідженнях склала 81%, чутливість 79%, спецефічність 82%. Даний метод обстеження повинен використовуватись в комплексному обстеженні хворих на рівні обласного онкологічного диспансеру.