ДО ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ДИСФУНКЦІЙ БІЛІАРНОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Шадрін О.Г., Марушко Р.В., Марушко Т.Л., Тарасюк Б.А.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», Київ


Вступ. Своєчасна діагностика та лікування дисфункцій біліарного тракту має велике значення у попередженні розвитку органічних захворювань гепатобіліарної системи у дітей. Найбільш зручним та безпечним для діагности функціональних захворювань біліарного тракту є ультразвукове дослідження (УЗД). Поряд з цим у дітей раннього віку існують певні труднощі діагностики цієї патології.

Класичні жовчогінні сніданки та медикаментозні препарати, які використовуються у дорослих та дітей старших вікових груп, не можуть застосовуватися у дітей раннього віку. Це пов’язано з тим, що вони не відповідають фізіологічним можливостям дитячого організму, можуть викликати небажані реакції (алергія, зригування, діарея) або взагалі заборонені в харчуванні дітей раннього віку (сирі яєчні жовтки). У зав’язку з цим актуальним є пошук альтернативних лікарських препаратів в якості жовчогінного сніданку.


Метою роботи була оцінка ефективності застосування стандартизованого рослинного препарату Хофітол як жовчогінного сніданку при проведенні УЗД та при лікуванні дітей раннього віку з дисфункцією жовчовивідних шляхів (ДЖВШ).

Матеріал і методи дослідження. Проведено обстеження 40 дітей (23 хлопчиків і 17 дівчаток) віком від 1 до 3 років з ДЖВШ. Контрольною групою були 15 здорових дітей. Всім пацієнтам крім звичайних клінічних та лабораторних методів дослідження проводилася ехографія органів черевної порожнини. У роботі використовувався ультразвуковий апарат Acuson X300 з датчиком 8-10 МГц. Проводилося вимірювання жовчного міхура за загально прийнятою методикою.

В якості жовчогінного сніданку використовувався питний розчин препарату Хофітол у дозі: дітям з масою тіла до 10 кг - 0,5 мл Хофітолу, від 10 до 15 кг – 1,0 мл, вище 15 кг – 1,5 мл. Разова доза Хофітолу розводилась в 30 мл теплої кіп’яченої води. Після УЗД натщесерце дітям давали жовчогінний сніданок і проводили повторні дослідження на 5-й, 10-й, 20-й, 30-й та 40-й хвилинах. Через добу тим самим дітям проводили повторне дослідження, в якому замість Хофітолу давали 30 мл чистої кип’яченої води. Подалі хворі діти отримували терапію із застосуванням Хофітолу протягом 20 днів. Після закінчення курсу лікування проводилось повторне УЗД моторної функції жовчного міхура.


Отримані результати та їх обговорення. Дані УЗД показали, що розмір жовчного міхура у обстежених дітей з ДЖВШ дорівнював 9,5±0,7см3, в той час як у здорових дітей - 7,8±0,7см3 (р<0,05). Більший об’єм жовчного міхура у хворих дітей свідчить про перебіг дискинезій переважно по гіпотонічному типу, а виявлені ехогенне ущільнення внутрішньопечінкових ссудин та паренхіми печінки – про розвиток субклінічного холестазу. Встановлено, що у хворих дітей при застосуванні Хофітолу в якості жовчогонного сніданку середня об'ємна швидкість спорожнення жовчного міхура складала 0,075±0,021 мл/хв., у здорових дітей - 0,175±0,041 мл/хв (р<0,001).

При застосуванні води в якості жовчогінного сніданку не виявило вирогідного скорочення жовчного міхура.

Проведене УЗД в динаміці показало, що лікування Хофітолом позитивно впливало на моторну функцію біліарного тракту (зменшення об’єму жовчного міхура натщесерце та прискорення евакуації жовчі). Такі зміни супроводжувались значним зменшенням або зникненням клінічних проявів ДЖВШ. Жодних випадків побічного ефекту препарату у дітей не виявлено.


Висновки. Препарат Хофітол є не тільки безпечним жовчогінним сніданком, який може використовуватись при проведенні УЗД моторної функції жовчовивідних шляхів, але й ефективним лікувальним препаратом при функціональних захворювань гепатобіліарної системи у дітей раннього віку. Як жовчогінний сніданок Хофітол рекомендуємо використовувати в дозі відповідно масі тіла дитини: від 5 до 10 кг - 0,5 мл, від 10 до 15 кг – 1,0 мл, від 15 кг і вище – 1,5 мл. При лікуванні ДЖВС - призначати вказану вище дозу тричі на добу за 20 хвилин до їди протягом 20 днів.