ДОППЛЕРОМЕТРІЯ АРТЕРІАЛЬНИХ СУДИН ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ СИСТЕМИ У ІІІ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ГІПОКСЕМІЇ НОВОНАРОДЖЕНОГО
Сафонова І.М., Абдуллаєв Р.Я., Сафонов Р.А.
Харківська медична академія післядіпломної освіти
Вступ. Тактика при внутрішньоутробному стражданні плода – його антенатальному дистресі – ґрунтується на ранній функціональній діагностиці патології фетоплацентарного комплексу (ФПК). Пріоритетна роль у цьому на сучасному етапі належить неінвазивним функціональним методам. У клінічній практиці нерідкими є випадки отримання суперечливих або неоднозначних результатів за даними різних діагностичних тестів.
Метою дослідження було проведення порівняльного аналізу діагностичної цінності різних неінвазивних методів дослідження ФПК у ІІІ триместрі для прогнозування гіпоксемії новонародженого.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз функціональних показників ФПК - даних УЗД, артеріальної допплерометрії, кардіотокографічного (КТГ) дослідження, допплерехокардіографії (ДЕКГ) плода, оцінки біофізичного профілю плода (БПП) -отриманих при обстеженні 160 жінок у ІІІ триместрі гестації. При оцінці важкості артеріальних гемодинамічних порушень ФПК виділяли три ступеня: I - ізольовані порушення; II - одночасне порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку; III - критичні порушення. На 1-у добу життя новонароджених визначали рівень сатурації кисню (SpO2) спектрофотометричним методом. Для визначення можливостей антенатального прогнозування перинатальної гіпоксемії усі новонароджені (161) були розподілені на 3 групи в залежності від даних пульсової оксиметрії: з рівнем SрO2 понад 95% (n=101), 90-95% (n=51) та нижче 90% (n=9). Кореляційний аналіз проводився за допомогою розрахунку показника r рангової кореляції Спірмена. У дослідженні був прийнятий рівень статистичної значимості р<0,05.
Результати та їх обговорення. Зворотний кореляційний зв'язок з рівнем неонатальної SрO2 мала частота виявлення таких патологічних даних УЗД, як рівень ЧСС понад 170 та нижче 110 уд/хв (r=- 0,881, р<0,05), олігогідрамніон (r=- 0,672, р<0,05), амніотична рідина високої ехощільності за рахунок меконіального характеру навколоплідних вод (r=-0,713, р<0,05). Кореляційна залежність була відсутня при зіставленні рівня неонатальної SрO2 з частотою антенатального виявлення гіперплазії або гіпоплазії плаценти, явищ негомогенності ехоструктури плаценти, полігідрамніону, синдрому затримки росту плода (СЗРП) та обвиття пуповиною. Аналіз прогностичної цінності бальної оцінки БПП з точки зору прогнозування постнатального зниження SрO2 виявив відсутність чіткої кореляції (р>0,05) між сумарним балом тесту БПП і рівнем показника SрO2. Проте частота виявлення вираженого зниження оцінки БПП (0-5 балів) була достовірно вищою у групі плодів з виявленим у катамнезі показником SрO2<90% (р<0,05 при порівнянні з групою SрO2>95%). Виражене зниження сумарної бальної оцінки КТГ (1-2 бала) було достовірно частішим в групі плодів з виявленим у катамнезі показником SрO2<90%. Проте чіткий кореляційний зв'язок між оцінкою КТГ наприкінці вагітності та рівнем SрO2 в ранньому неонатальному періоді був відсутнім (р>0,05). Зворотний кореляційний зв'язок з рівнем перинатальної гіпоксемії мала частота порушень артеріальної гемодинаміки ФПК ІБ (r=-0,483, p<0,0) та ІІІ ступеня (r=-0,446, p<0,05). Порушення артеріальної гемодинаміки ФПК ІІ ступеня найбільш часто передувало реєстрації SрO2 на рівні 90-95%. Частота виявлення ознак патології за даними допплерографічного дослідження артеріальної гемодинаміки ФПК в порівнянні з усіма іншими методиками мала найбільше виражений кореляційний зв'язок з рівнем сатурації кисню після народження (r=-0,781, р<0,05). Оцінки тесту БПП та даних антенатальної КТГ мали високу ефективність для діагностики вираженого страждання внутрішньоутробного плода, тобто практично проявів його дистресу, в той же час ефективність використання цих методів для діагностики початкових та проміжних гіпоксемічних станів перинатального періоду виявилася недостатньою. Загальна кількість патологічних УЗ- та ДЕКГ-ознак не мала чіткого взаємозв’язку з рівнем неонатальної SрO2.
Висновки. Діагностичне значення методики допплерометричної оцінки артеріальної гемодинаміки ФПК полягає у можливості виявлення початкових та помірних порушень стану плода з метою проведення подальшого моніторингу, ефективного прогнозування перинатальної гіпоксемії тавперспективі – розробки адекватної індивідуальної лікувальної або профілактичної тактики.