ІНТЕРВЕНЦІЙНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ПІД КОНТРОЛЕМ СОНОГРАФІЇ ПРИ ВОГНИЩЕВІЙ ПАТОЛОГІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
Ярощук С.А., Шевченко С.К., Полушин В.С., Качан В.С., Береська О.Р., Герасимчук Л.О.
Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім.Віктора Поліщука
Вступ. Наявність великої кількості хворих з вогнищевою патологією молочних залоз, особливо з кістами, фіброаденомами, онкопатологією та ін., вказує на необхідність цитоморфологічногї верифікації діагнозу, а також можливість проведення склерозування кіст молочних залоз.
Мета дослідження. Вивчити можливості тонкоголчатої пункційно-аспіраційної біопсії (ТГПАБ) під контролем сонографії в діагностиці та лікуванні вогнищевих утворів молочних залоз.
Матеріали і методи. Проведено ТГПАБ під контролем сонографії у 115 пацієнток у віці від 22 до 58 років, розміри вогнищевих утворів від 10 до 65 мм. Інтервенційні методи дослідження під контролем сонографії зводились в основному до пункції щільного або рідинного утвору молочних залоз:
а) діагностична (отримання цитологічного матеріалу),
б) лікувальна (аспірація рідинного вмісту, введення ліків, розчину спирту).
Використовувався апарат ультразвукової діагностики Tosgiba Nemio XG модель SSA-580А, датчик лінійний 6-11 Мгц. При пункції вогнищевих утворів молочних залоз використовувались одноразові шприци типу Luer 10 мл з голками 0,8 мм. При пункції щільних вогнищевих утворів проводились 2-3 пункції з периферичної та центральної зон. При пункції кістозних утворів проводилась аспірація рідинного вмісту кісти та при необхідності пристінкового компоненту. З метою склерозування кіст вводився 96% р-н спирту при наявності в аспіраті гомогеного рідинного вмісту світло-жовтого кольору, а при наявності вмісту темно-коричневого кольору та мутнуватого характеру проводилось промивання кісти 1% р-ном діоксидину.
Результати. При сонографії молочних залоз виявлено вогнищевої патології щільного характеру 27, кістозного характеру 88. За отриманими даними цитологічного дослідження встановлено наступні результати:
Кістоподібний утвір – 69 (60%).
Фіброзно-кістозна мастопатія – 9 (7,8%).
Фіброаденома – 10 (8,7%).
Гіперплазія залозистого епітелію молочної залози (з дисплазією) – 3 (2,65%).
Підозра на рак молочної залози – 2 (1,75%).
Рак молочної залози – 1 (0,9%).
Гнійний запальний процес – 5 (4,3%).
Гематома – 1 (0,9%).
Малоінформативний та неінформативний матеріал – 15 (13%).
Висновок. ТГПАБ під контролем сонографії вогнищевих утворів молочних залоз є ефективним методом діагностики і вказує на необхідність впровадження його широкого використання. При малоінформативності та неінформативності матеріалу рекомендовано повторне проведення ТГПАБ під контролем сонографії. Простота маніпуляцій, безпечність, точність діагностики визначають методичну та економічну цінність методу.