Підвищуйте свій
професіоналізм

Детальніше... >

КОМПЛЕКСНЕ ПРОМЕНЕВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ У ВИЗНАЧЕННІ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ НА МЕТАСТАТИЧНИЙ РАК ПЕЧІНКИ

Лаврик Г.В.

Національний інститут раку, Київ


Вступ. Діагностика метастатичного раку печінки є актуальною проблемою сучасної онкорадіології. Для планування обсягу операції чи застосування консервативних методів лікування важлива повна інформація про розповсюдженість пухлинного процесу. Вже доведена перспективність хірургічного видалення метастазів (МТС) у печінці у пацієнтів із злоякісними пухлинами товстої кишки, так як 5-річна виживаність після операції досягає 35-40%.


Мета дослідження. Вивчити можливості компіляції двох методів променевої діагностики: ультразвукового дослідження (УЗД) та мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) для оцінки розповсюдження пухлинного процесу в печінці та оцінити їх можливості для послідуючого планування лікування.


Матеріал та методи. До дослідження включені 137 пацієнтів із МТС у печінку. У 16% − синхронне метастазування, у решти – МТС виникли в післяопераційному періоді (термін спостереження – 3 роки). У всіх пацієнтів − колоректальний рак (КРР) в анамнезі. УЗД печінки виконувалось із застосуванням методик дуплексного сканування, оцінкою кількісних та якісних показників допплерівського спектру в основних судинах печінки (ворітна та печінкова вени, печінкова артерія). МСКТ проводилась із застосуванням методик в/венного болюсного підсилення із скануванням в артеріальну та портальну фази та з послідуючою реконструкцією зображень в режимах МIP, MinIP, 3D. Результати УЗ- та КТ-досліджень співставлені з даними інтраопераційної та морфологічної верифікації.


Результати. У всіх пацієнтів виявлено різної форми, кількості та розмірів МТС у печінці. При УЗД у паренхімі печінки виявлені сформовані пухлинні вузли неоднорідної структури, з нечіткими краями, з хаотичним співвідношенням гіпо- та гіперехогенних ділянок, з рідинними включеннями (зони некрозу – 20,4%) та вкрапленнями кальцію (16,7%), з послабленням УЗ-сигналу позаду (симптом “halo”), вибуханням капсули печінки (40,8%), наявністю сітки патологічно змінених хаотично розміщених судин (64,9%), артеріо-венозних (8,2%) або порто-венозних (8,7%) шунтів. В спектральному допплерівському режимі відмічені зміни кровоплину: в привідних артеріальних (виражене підсилення кровоплину з перевагою притоку), дренуючих венозних (підвищений тип кровоплину) судинах, та в ділянці патологічного викиду крові (зони шунтів) із наявністю псевдоартеріальної пульсації.

При моно/білобарних (75%) МТС виявлене рівномірне контрастування незміненої паренхіми печінки з гіпер- (32,5%)/гіподенсними (87,9%) осередками. За характером та динамікою контрастування печінки визначені варіанти судинної анатомії печінки (54,5%), розповсюдженість пухлинного процесу, визначені інвазія в венозне (34,8%) русло, стан портальної вени та вен її басейну (34,8%), печінкових (51,5%) та нижньої порожнистої (13,7%) вен. Співставлення та аналіз УЗ- та КТ-результатів дозволило визначити об’єм МТС ураження печінки та їх по сегментну локалізацію.

Після уточнення розповсюдження пухлинного процесу у печінці операбельними були визнані 76 (55,4%) пацієнтів. Інтраопераційно додатково було виявлено розповсюдження МТС на суміжні сегменти (10,6%), що змінило об’єм операції в бік її розширення.


Висновки. Застосування УЗД та МСКТ дозволило інформативно точно визначити розповсюдженість пухлинного процесу у печінці, виявити залучення до процесу судинної та біліарної систем, визначитися з вибором тактики лікування пацієнтів на метастатичний рак печінки.