ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ З ПАТОЛОГІЄЮ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ
Тарасюк Б.А., Грідіна Т.А.
ДУ “ІПАГ НАМН України”, Київ
ВСТУП. Патологія дихальних шляхів є однією з найпоширеніших у дитячому віці. Захворювання органів дихання, які супроводжуються бронхообструктивним синдромом, у дитячому віці у 45% випадків супроводжуються патологією органів травлення. Такий взаємозв`язок пояснюється спільністю анатомічних зв`язків систем дихання і травлення та єдністю їх ембріонального походження. Також відомо, що наявність порушень моторики шлунково-кишкового тракту може призводити до виникнення рефлюксної хвороби, що і є причиною БА. Окрім цього слід зауважити, що у більшості випадків хворі отримують медикаментозне лікування, яке спричиняє певне ушкодження травної системи. Стандартними методами діагностики захворювань шлунка, в т.ч. у дітей, є рентгенологічне і ендоскопічне дослідження. На сьогодняшний день для обстеження дітей частіше використовується ультразвукова діагностика, яка не має протипоказань, неінвазивна та широко використовується в клінічній практиці. Шлунок, внаслідок обєктивних причин, не входить до обовязкового переліку органів, що підлягають обстеженню. Проте ультразвукова діагностика дозволяє отримати інформацію про положення шлунка, порушення роботи сфінктерів, товщину його стінки, в т.ч. пилорічного відділу та дванадцятипалої кишки.
МЕТА. Вивчення особливостей структурно-функціонального стану шлунка у дітей з патологією органів дихання.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Нами було обстежено 32 дитини із патологією органів дихальної системи (18 хворих з бронхіальною астмою і 14 хворих з рецидивуючим бронхітом у стадії ремісії) віком від 6 до 18 років. Середній вік пацієнтів складав 10,3±2,1 роки. Всі діти проходили комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження. Також проведено обстеження 20 дітей контрольної групи, які не мали скарг з боку бронхо-легеневої та травної систем. Ультразвукове обстеження проводилось на діагностичних приладах Sonoline G-40, Sonoline Adara (Siemens), застосовувалися датчики конвексний (3,5–5МГц) і лінійний (7,5-10МГц). Дослідження проводилось у два етапи. На першому етапі проводилось рутинне ультразвукове обстеження органів черевної порожнини з деталізацією структури шлунка за допомогою високочастотних датчиків. Другий етап дослідженння складався із заповнення шлунка водою з наступною реєстрацією ВЧ датчиками хвиль перистальтики пілороантрального відділу та вимірювання товщини стінки органа у різних відділах.
РЕЗУЛЬТАТИ. Функціональні порушення шлунку спостерігалися у 97% пацієнтів основної групи: у 13 дітей виявлено невелику кількість рідини у шлунку натщесерце (41,9%); гастроптоз виявлено у 6 дітей (19,3%); наявність антиперистальтичних хвиль в пілороантральному відділі виявлено у 11 дітей (35,5%); потовщення стінки в ділянці тіла більше 3мм виявлено у 5 дітей (16,1%), в пілороантральному відділі більше 4мм виявлено у 7 дітей (22,6%). При обстеженні дітей контрольної групи виявлено гастроптоз у двох дітей; антиперистальтичні хвилі виявлені у однієї дитини.
ВИСНОВКИ. Гідросонографія шлунку є інформативним неінвазивним методом для виявлення ранніх структурно-функціональних змін у дітей. Рецидивуючі захворювання органів дихання супроводжуються змінами з боку травної системи.