СИСТОЛІЧНА ТА ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЇ МІОКАРДУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА ДАНИМИ ТКАНИННОЇ ДОПЛЕРОГРАФІЇ
Сафанюк Л.В., Попов В.П., Смірнова Н.М., Янковська Л.В.
Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Вступ. Визначення систолічної та діастолічної дисфункцій серця залишається проблемою в дитячій кардіології. Рутинні методи ехокардіографії не дозволяють у повній мірі оцінити порушення глобальної скоротливості міокарду (Шиллер Н., Осипов М.А.). Впровадження методу тканинної доплерографії дозволяє оцінити функцію поздовжніх волокон міокарду шляхом вимірювання швидкості руху фіброзних кілець (ФК) атріовенрикулярних клапанів у різні фази серцевого циклу. В літературі приведені численні дані стосовно нормативних швидкісних показників руху ФК та їх зміни при патології у детей різних вікових груп, але нормативні показники та їх коливання при адаптаційних змінах протягом раннього (1-7 доба) та пізнього неонатального (8-28 доба) періодів відсутні.
Мета дослідження. Визначення швидкісних показників систолічної та діастолічної функцій міокарду у новонародженних.
Матеріали та методи. Обстежено 50 новонароджених без соматичної патології, з них 18 дітей віком від 1 - 7 діб та 32 дитини у віці 8 – 28 діб. Дослідження виконувалось на апараті «Philips HD11XE» за допомогою секторного кардіологічного датчика з фазованою решіткою частотою 5,0 – 8,0 МГц. Для оцінки структури діастолічного наповнення шлуночків проводили імпульсно-хвильову доплерографію трансмітрального та транстрикуспідального потоків за стандартною методикою. Тканинна доплерографія проводилась у імпульсно-хвильовому режимі з верхівкового чотирикамерного доступу згідно рекомендацій Американської асоціації серця (A Clinician’s Guide to Tissue Doppler Imaging, 2006). Аналізувались наступні показники: Sm (см/с) пікова систолічна швидкість руху фіброзного кільця ( ФК ), Еm (см/с) пікова швидкість руху ФК у фазу ранньої діастоли , Аm (см/с) пікова швидкість руху ФК в фазу систоли передсердя та їх співвідношення (Еm/Аm).
Результати. При аналізі трансмітрального та транстрикуспідального потоків було виявлено, що Е'/А' мітрального клапану значно вище ніж трикуспідального (1,2±0,08 vs. 0,74±0,12, p<0,05), що вірогідно пов'язано зі значним зростанням переднавантаження та збільшенням об'єму ЛШ при переході до постнатального типу кровообігу.
Результати тканинної доплерографії наведенені у таблиці:
(див.Матеріали конференції)
Sm латеральної частини ФК МК значно нижча ніж трикуспідального (p<0,001), що пов'язано зі зменшенням постнавантаження на ПШ через зниження тиску у легеневій артерії. Структура діастолічного наповнення ПШ характерна для діастолічної дисфунції міокарду по типу порушення релаксації, але у новонароджених дане явище пов'язане з фізіологічною віковою гіпертрофією ПШ та, відповідно, відносно більшою товщиною міокарду по відношенню до об'єму у порівнянні з ЛШ. Встановлено негативний кореляційний зв'язок між тиском у легеневій артерії та Еm ФК ТК (r = -0,56, p<0,05), що свідчить про збільшення транстрикуспідального градієнту тиску при зменшенні легеневої гіпертензії, тобто зменшення постнавантаження на ПШ. У дітей в пізньому неонатальному періоді під час діастоли швидкість руху летеральної частини ФК МК переважає у фазу пасивного діастолічного наповнення, що свідчить про покращення діастолічної функції міокарду ЛШ у порівнянні з ПШ (р<0,001) та МШП (р<0,05).
Висновки. Проведення тканинної допплерографії з визначенням швидкостей руху ФК атріовентрикулярних клапанів дозволяє оцінити глобальну систолічну та діастолічну функції шлуночків за умов адаптаційних змін центральної гемодинаміки у новонароджених. Необхідні подальші дослідження для оцінки клінічного значення вищевказаних показників при різноманітній кардіальній та екстракардіальній патології у новонароджених.