Підвищуйте свій
професіоналізм

Детальніше... >

ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ НА КРОВООБІГ В ЯЄЧНИКОВИХ СУДИНАХ

Сімрок Н.І., Сімрок-Старчева Д.В., Сімрок В.В., Стрижакова І.В.

Державний заклад «Луганський державний медичний університет», Луганська обласна клінічна лікарня

Вступ. В теперішній час ендоскопічний доступ є основним в хірургічному лікуванні патології яєчників. Застосування монополярної та біполярної коагуляції несприятливо впливає в подальшому на репродуктивну функцію. У звязку з цим актуальним є вибір метода хірургічного втручання, що дає можливість максимально зберігти яєчникову тканину та її васкуляризацію. Найбільш доступним для оцінки оваріального кровообігу є ультразвукова допплерометрія.

Метою нашого дослідження була оцінка кровообігу в яєчникових судинах після різних методів хірургічного втручання, як об′єктивного маркера пошкодження яєчникової тканини.

Матеріал і методи. Нами для рішення поставлених задач обстежено 125 пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) віком від 21 до 42 років. З урахуванням об′єму оперативного втручання на яєчниках пацієнтки були розподілені на 3 групи: в 1 групу увійшли 45 пацієнток, яким виконано резекцію яєчників, в другу – 41 пацієнтка, яким застосована термокаутерізація, в третю – 39 пацієнток, яким виконано лазерний дрилінг яєчників. Ультразвукове дослідження проводилось до операції та через 1, 3, 6, 12 місяців після операції апаратом ESAOTE TECHNOS з використанням датчика 5-7 Мгц відповідно за загальноприйнятою методикою. Визначали об′єм яєчника, вивчали його ехоструктуру, оцінку кривих кровообігу (сістолічну швидкість, індекс переферійного судиного опіру – індекс резистентності, пульсаційний індекс). Вивчали зони васкуляризації яєчника.

Результати дослідження. Проведені дослідження показали, що найбільш чіткої візуалізації піддавались яєчникі в 3 групі. В 35 жінок цієї групи кровообіг був активним, в двох жінок він був вміру вираженим, в 2 групі із 41 пацієнтки лише у 19 жінок кровообіг був активним, у 7 - вміру вираженим, у 15 - слабовираженим. В 1 групі цей показник також був різним: в 15 – активним, в 5- вміру вираженим, у 25 – слабовираженим. В цій групі об′єм яєчникової тканини був в 2 раза меншим ніж в 3 групі, та в 1,5 рази меншим ніж в 2 групі. При вивченні показників інтраоваріального кровообігу через 1 місяць після операції встановлено, що у пацієнток 1 та 2 групи перфузія домінантного фолікулу була недостатньою, кровообіг оцінено нами як слабовиражений, із зниженням артеріальної швидкості й підвищенням індексів переферійного судиного опіру в 1,5-2 раза у порівнянні із аналогічними показниками в жінок 3 групи.

Висновки. Таким чином, отримані дані вказують на те, що ультразвукова допплерографія є об′єктивним методом оцінки пошкодження яєчникової тканини під впливом оперативного втручання. За нашими даними найбільш щадним є лазерний дрилінг яєчників, що дозволяє максимально зберігати судинний компонент яєчника, так необхідний для задовільного його функціонування в подальшому.