УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

ЗІСТАВЛЕННЯ ЕХОКАРДІОГРАФІЧНОГО ТА РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН ЛІВОГО ШЛУНОЧКУ

Трускавецький Б.Л., Гончар О.А.

Ужгородський національний університет, факультет післядипломної освіти.

Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А. Новака, Ужгород.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ.


Вступ. Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною захворюваності і смертності населення. Загальносвітова поширеність артеріальної гіпертензії досить висока і продовжує збільшуватись. У 2008 р. L.M. Ruilope і R.E. Schmieder показали, що у гіпертензивних пацієнтів із збільшенням ступеню гіпертрофії лівого шлуночку підвищується частота кардіоваскулярних подій і загальна смертність.


Мета. Зіставити можливості ЕхоКГ та рентгенологічного методів дослідження у діагностиці патологічних змін лівого шлуночку у зв’язку із розбіжністю даних радіологічних досліджень в клінічних умовах.


Матеріали та методи. За допомогою обох методів було обстежено 80 пацієнтів (37 чоловіків та 43 жінки) з підозрою на захворювання серцево-судинної системи. Середній вік усіх хворих склав 50,13 р, середній вік жінок становив 47,6 р, середній вік чоловіків був дещо вищим - 53 р. ЕхоКГ виконувалась за стандартними протоколами. Рентгенологічне обстеження включало цифрову рентгенографію в одній чи в двох проекціях та поліпозиційне рентгеноскопічне дослідження серця з контрастуванням стравоходу.


Результати. У групі з рентгенологічно виявленими змінами (60 пацієнтів), збільшення розмірів лівого шлуночку було виявлено у 58 (96,6%) хворих. Із них, при ЕхоКГ гіпертрофія лівого шлуночку була виявлена тільки у 43 (74,13%) хворих. Виражена гіпертрофія лівого шлуночка, за даними рентгенологічного обстеження, виявлена у 7 хворих. У всіх 7-ми хворих при ЕхоКГ були відмічені зміни лівого шлуночку: у 3 – незначні, а у 4 – виражені. У 1 (із 58) хворого з гіпертрофією середнього ступеню, виявленого за даними рентгенологічного обстеження, при ЕхоКГ розширення лівого шлуночка не було. Помірна гіпертрофія лівого шлуночка, за даними рентгенологічного обстеження, була виявлена у 50 хворих. З них, при ЕхоКГ у 36 (72%) хворих була виявлена помірна гіпертрофія лівого шлуночка і у 14 (28%) хворих змін лівого шлуночка виявлено не було. В жодному із 43 випадків, виявлених ЕхоКГ змін розмірів лівого шлуночку негативних результатів рентгенографічного дослідження не було. Серед всіх 80 обстежених пацієнтів ознаки звапнення аорти ЕхоКГ були виявлені у 21 (26,25%) хворих. З них, у 15 хворих зміни інтерпретувались як дегенеративні, а у 6 хворих – як кальциноз. Рентгенологічно зміни щільності аорти були виявлені у 7 (8,75%) хворих. У 5 з них, за даними ЕхоКГ мали місце дегенеративні зміни і у 2-х – кальциноз.


Висновки. ЕхоКГ має суттєву перевагу над рентгенологічним методом щодо оцінки дегенеративних уражень міокарду або ж звапнень аорти, проте зміни розмірів лівого шлуночка точніше виявляються за допомогою рентгенологічного методу.