ЧИ НЕОБХІДНІ УЛЬТРАЗВУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ГРУДІ

Білоненко Г.А., Чирков Ю.Е., Зубов О.Д., Аксьонова О.Г.

Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання

Вступ. Щитоподібна залоза (ЩЗ) є одним із ендокринних органів, який суттєво впливає на функціональний стан груді (Г). За даними наукової літератури у 76-87% жінок із хворобами ЩЗ виникають різноманітні, переважно функціональні розлади Г, які найчастіше кваліфікують як «мастопатію». Відомо також, що у жінок із гіпотиреозом при високому рівні тиреотропного гормону (ТТГ) відбувається патологічна секреція Г – лакторея. Між тим у медичній літературі практично не відображені органічні зміни Г на тлі захворювань ЩЗ, особливо ті, що пов'язані із запальними змінами молочних проток (ЗЗМП).

Мета даної публікації – аналіз власного досвіду діагностики й лікування ЗЗМП у жінок із супутніми хворобами ЩЗ.

Матеріал і методи. Нами накопичено досвід діагностики й лікування ЗЗМП у 254 жінок віком від 19 до 74 років (середній вік 47 років). Використовували клінічний, ультразвуковий, лабораторний, морфологічний та статистичний методи дослідження. Ультразвукові дослідження Г та ЩЗ виконували високочастотними датчиками у В-режимі сірої шкали та у режимі кольорового доплерівського картування (КДК).

Результати і обговорення. У 73 (28,7%) пацієнток ЗЗМП протікали у вигляді гнійного галактофориту, у 181 (71,3%) - у вигляді перипротокового маститу. Патологічні виділення із сосків спостерігали у 130 (51,2%) пацієнток.

Характерними ультразвуковими ознаками галактофориту були наявність у субареолярній ділянці Г значно розширених (від 0,4 до 1,0 см, середній діаметр 0,5 ± 0,04 см) молочних проток, які за своїм зовнішнім виглядом нагадували сардельку і проксимальним кінцем були спрямовані до соска. У 62 пацієнток спостерігали флотацію внутрішнього вмісту проток, що у режимі КДК супроводжувалось стрім-ефектом, тобто виникненням ефекта Доплера у структурах, які не є кровоносними судинами.

У всіх випадках перипротокового маститу на тлі дифузного набряку та інфільтрації оточуючих тканин із порушенням архітектоніки нормальної побудови груді візуалізувались деформовані, місцями звужені (від 0,1 до 0,4 см, середній діаметр 0,2 ± 0,03) молочні протоки, які за своїм зовнішнім виглядом нагадували обгоріле дерево і проксимальним кінцем були спрямовані до соска. Стрім-ефект спостерігали лише у 3 пацієнток

У 173 (68,1%) жінок із ЗЗМП виявлені патологічні зміни ЩЗ, причому, в 45 (26,0%) випадках спостерігались явища одно- чи багатовузлового зобу, а в 128 (74,0%) пацієнток – автоімунного тиреоідиту. Підвищення рівня ТТГ встановлено у 69 (39,9%) жінок із галактофоритом та у 87 (50,3%) пацієнток із перипротоковим маститом. Помічена чітка пряма кореляція між ступенем дуктектазії та рівнем ТТГ у хворих на галактофорит (р = 0,47).

Висновки. У більшості хворих на ЗЗМП (68,1%) співіснують супутні хвороби ЩЗ, які необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні даного контингенту жінок. Вважаємо за необхідне додаткове ультразвукове та лабораторне дослідження ЩЗ у хворих на ЗЗМП, особливо у випадках дуктектазії.