Деякі питання променевої діагностики гіперпластичних процесів ендометрію

Красільніков Р.Г.¹, Абдуллаев Р.Я.², Гречаник О.І.¹, Цибенко Л.Д.¹

¹Головний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», 01133, м.Київ, вул.Госпітальна 18, 044 521 82 44, greshanyk@gmail.com
²Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Протягом останніх двох десятки років в світі спостерігається тенденція до збільшення частоти онкологічної захворюванності органів малого тазу і в першу чергу це відноситься до гіперпластичних процесів ендометрію, що за даними різних авторів становлять від 15 до 47%. Гіперплазію ендометрію (ГЕ), що спостерігається у постменопаузі або неодноразово рецидивує у репродуктивному віці належить віднести до передракових станів.

Найпоширенішим інструментальним методом дослідження тіла матки, ендометрію визнано трансвагінальний ультразвуковий (ТВУЗД), який дозволяє неінвазивно оцінити макроструктуру органів малого тазу у жінок. Дослідження ендометрію з метою кількісної оцінки його кровопостачання проводиться з розрахунком об’єму і трьохмірних допплерометричних індексів шляхом використання кольорового допплерівського картування (КДК), ультразвукової допплерографії (УЗДГ).

В практичній роботі лікаря-радіолога ще недостатньо використовуються можливості інших променевих методів діагностики гіперпластичних процесів ендометрію (ГПЕ). Так магнітно-резонансна томографія (МРТ), завдяки високій контрастності м’яких тканин, успішно використовується для проведення диференційної діагностики неоднозначних даних УЗД.

Мета і задачі дослідження. Підвищити ефективність діагностики та диференційної діагностики ГПЕ шляхом використання ТВУЗД та МРТ у хворих пізнього репродуктивного віку.

Матеріали і методи. За допомогою  трансвагінального ультразвукового дослідження на УЗД апараті ULTIMA PA фірми «РАДМИР» (Харків) оцінювали стан ендометрію у 19 жінок, віком 25-46 років (середній вік 39,7±0,83 роки), що мали дисфункціональні маткові кровотечі по типу мено- та метроррагій, маткові кровомазання в міжменструальному періоді. Функціональна та кольпоскопічна картина у 12 жінок відповідала ановуляції, значному естрогенному впливу у другу фазу цикла. Структурні зміни тіла матки вивчали на магнітно-резонансному томографі GE Signa Excite HD 1,5 T з використанням поверхневої катушки. Збір даних проводився у відповідності зі стандартним протоколом, включав Т2-ВИ, Т1-ВИ, Т2 Fatsat.

Паралельна оцінка параметрів ендометрію у обстежених, за допомогою ТВУЗД та МРТ проводилась у дві фази менструального циклу: фолікулярну фазу (5-11 день), лютеїнову фазу (16-25 день).

Результати. В наших спостереженнях була виявлена висока інформативність при дослідженні ендометрію в поєднанні променевих методів діагностики: ТВУЗД з використанням КДК та МРТ без контрастування органів малого тазу. ТВУЗД та МРТ діагностика ГЕ в першу фазу менструального циклу достовірних розходжень не мала. В даний період товщина ендометрію на ТВУЗД 8,5 ±0,92 мм, при МРТ дослідженні 9,2±0,6 мм, неоднорідність ендометрію з підвищеною ехогенністю та гетерогенний гіпо-гіперінтенсивний МР-сигнал в Т2-ВИ. При КДК визначалися помірно виражені ознаки підсиленої васкуляризації ендометрію, зниження індексу резистивності в матковій артерії (0,67 ±0,02). Ендометріально-матковий індекс у обстежених підвищувався (0,53±0,24), в нормі 0,23-0,28. Дані методи променевого дослідження хворих у другій фазі менструального циклу мали деякі особливості, що вплинули на ефективність діагностики ГПЕ. У 4-х досліджуваних хворих при ТВУЗД визначалася деформація серединної лінійної гіперехогенної структури М-ехо, з наявністю поліпів ендометрію (діаметр 2-4 мм), розширенням порожнини матки, рідинного вмісту в ній. У даних жінок на МР-сканах візуалізація на фоні гіперінтенсивного незміненого ендометрію даних ехоструктур утруднена, що пов’язано з медико-технічними особливостями параметрів протоколів сканування. Важливою ознакою гіперплазії ендометрію у даної групи жінок є неоднорідність її ехоструктури, локальне підвищення ехогенності, що може контролюватися діагностичним вишкрібанням. При аналізі ехограм та МРТ-зображень особливу увагу звертаємо на форму, розміри, структуру утворень порожнини матки. Так, у лютеїновій фазі у 6 обстежених на фоні ГПЕ нами діагностовано залозисто-фіброзні поліпи розмірами 7-12 мм. Патогноманічні ознаки даних променевих методів діагностики наступні: наявність чітких контурів між патологічним утворенням та оточуючими тканинами. На МРТ-дослідженні прилежна перехідна зона на ділянці в основі поліпа має чіткий контур та гомогенну структуру, що дещо утруднено для візуалізації при ТВУЗД. Діагностичну перевагу має ТВУЗД при вивченні форми та структури поліпів, що досягається поліпозиційними дослідженнями.

Висновок. Подальше удосконалення системи використання променевих методів діагностики – поєднаного застосування ТВУЗД з кольоровим допплерівським картуванням, ультразвукової допплерографії та МРТ при доброякісних ГПЕ (залозиста гіперплазія, поліпозна гіперплазія) підвищить інформативність діагностики.