МОЖЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Азаб Хусейн Ахмед, Клименко Е.С.
ДЗ «Луганський державний медичний університет»
Актуальність теми. За даними ВООЗ, захворюваність на рак щитоподібної залози за останні 10 років збільшилася в 2 рази [Esfahani A., Hadifar M., Fallahi B., Beiki D., Eftekhari M., Saghari M., Takavar A., 2009]. При цьому найбільш часто (86,7%) рак виявляється у вузлах діаметром від 1,0 до 2,5 см [Атабекова, С.А. Васильченко, С.Г. Бурков, 2010]. В останні 10-15 років серед інструментальних методів діагностики провідне місце зайняв ультразвуковий, безперечною перевагою якого з'явилися висока інформативність, нешкідливість і необтяжливість. В останні роки все більше застосування в диференціальній діагностиці вузлових утворень щитоподібної залози знаходить метод аспіраційної біопсії тонкою голкою [Александров Ю.К, 2000; Бубнов, А.Н., 2002]. Слід відмітити, що при злоякісному переродженні вузла, в тому числі і при мультіцентрічyому розташуванні пухлини, не завжди вдається отримати пунктат, відповідальний істинному клітинному складу. Ультразвуковий контроль аспіраційної біопсії збільшує кількість можливості отримання інформативного матеріалу [Кондратьева Т.Т., Павловская А.И., Врублевская Е.А., 2007].
Мета роботи. Дати порівняльну оцінку інформативності тонкоголкової пункційної біопсії вузлових утворень щитоподібної залози під контролем ультразвуку з наступним цитологічним дослідженням у хворих, які знаходилися під наглядом у Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері з 2008 - 2012рр.
Матеріали і методи. З 2010 по 2012рр. під нашим спостереженням знаходилися 155 пацієнтів, які проживають в Луганській області і звернулися за медичною допомогою в Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер (ЛОКОД). Ультразвукове дослідження і контроль при проведенні аспіраційної пункційної біопсії здійснювалися на сучасному ультразвуковому апараті «Esaote mylab 20 plus» з використанням датчика 12-7,5 МГц, адаптера та пункційної голки розміром 22G.
Результати. Аспіраційна пункційна біопсія тонкою голкою під контролем ультразвуку проведена 155 пацієнтам (чоловіків - 50, жінок - 105, середній вік 62 роки). При проведенні ультразвукового дослідження щитоподібної залози ми спостерігали наступні ультразвукові ознаки: зниження ехогенності тканини, нерівність і нечіткість контурів, розміром вузла від 0,5 см до 3 см, овальної форми; збільшення та переродження регіонарних лімфовузлів (відсутність кортико-медулярної диференціровки), але це давало можливості провести диференційний діагноз між злоякісним і доброякісним характером ураження. За результатами проведеної аспіраційної пункційної біопсії та отриманого цитологічного дослідження, хворі склали наступні групи: фолікулярний рак – 64 (41,3 %), медулярний рак – 26 (16,8 %), аденома – 30 (19,4 %), тіреоїдіт – 15 (9,7 %), mts – 20 (12,8 %).
При зіставленні ультразвукових характеристик вузлів з результатами цитологічного дослідження виявлена наступна закономірність: чим більше неоднорідна ехоструктура вузла, тим більш виражена тенденція епітелію до проліферації. При хронічному тиреоїдиті найбільш часто зустрічалися ізо- і гіперехогенні вузли однорідної структури, тоді як вузли змішаної неоднорідної структури більш характерні для колоїдного зоба з вираженою проліферацією епітелію.
Висновки. Чутливість і специфічність аспіраційної пункційної біопсії тонкою голкою під контролем УЗД значно підвищуються і досягають 81,7% і 92% відповідно. Таким чином, оскільки чіткі ультразвукові критерії злоякісного процесу в щитоподібній залозі відсутні, слід вважати обов'язковим проведення пункційної біопсії виявлених при ехографії вузлів з цитологічним дослідженням.