УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНІ ОЗНАКИ УШКОДЕННЯ СУГЛОБОВОГО ХРЯЩА У ПАЦІЄНТІВ З ГЕМОФІЛЬНОЮ АРТРОПАТІЄЮ
Горак А.Р.1, Абдулаєв Р.Я.2, Кучер А.Р.3, Філіпський А.В.1
1 Центр ультразвукової діагностики «Ультрамед», Львів, 2 ХМАПО, 3 ЛНМУ ім. Данила Галицького
Вступ. До розвитку артропатії у хворих на гемофілію призводять повторні гемартрози. Пусковим фактором ушкодження суглобового хряща є кров, яка має безпосередній деструктивний вплив, а також призводить до патологічної зміни синовіальної оболонки. При повторних гемартрозах спершу розвивається синовіїт, а надалі - фіброзна дегенерація синовіальної оболонки з відкладанням гемосидерину в її товщі, яка посилено виробляє про-запальні цитокіни, які мають клітинно-деструктивну дію.
Завдяки розвитку ультразвукової діагностичної апаратури, стало можливим дослідження суглобового хряща. Ультрасонографія (УСГ) дозволяє візуалізувати галіновий хрящ суглобових поверхонь, оцінити його товщину, структуру, характер поверхні.
Мета. Метою даної роботи було визначення УСГ ознак ушкодження суглобового хряща при гемофільних артропатіях (ГА) у хворих на гемофілію та приведення даних змін у відповідність з рентгенологічною класифікацією Арнольда-Хілгартнера.
Матеріали та методи. Було обстежено 51 суглобів з ознаками перенесеного гемартрозу (колінних - 32, кульшових – 1, ліктьових 10, гомілково-ступневих 6, плечових – 2). Обстеження проводилось на апараті Acuson Aspen, лінійним датчиком з частотою 7-12 МГц. Визначались наступні ознаки: товщина хряща на різних поверхнях, характер його контуру, стан субхондральної кістки.
Результати. Для визначення ступеню ураження суглобового хряща за основу була взята рентгенологічна класифікація ГА колінного суглобу Арнольда-Хілгартнера, на основі якої пацієнти були поділені на 4 групи: 1-а група – пацієнти з 1-2 ступенем артропатії (19 пацієнтів), 2-а група – пацієнти з 3 ст. (18 пацієнтів), 3-а група – пацієнти з 4 ст. (8 пацієнтів) і 4-а група – пацієнти з 5 см(6 пацієнтів). При проведенні УСГ стадіям ГА відповідали наступні зміни хряща:
Група 1: визначалось незначне витончення хряща, нечіткість його контурів, субхондральний шар інтактний;
Група 2: визначалось помірне витончення хряща (менше ніж на половину товщини), розмитість його контурів, підвищення ехогенності поверхневих шарів хряща, загострення кісткового контуру по краях суглобових поверхонь, незначна узурація контуру субхондральної кістки;
Група 3: визначалось виражене витончення хряща (більше ніж на половину товщини), розмитість контурів, дифузне підвищення ехогенності, виражена узурація кісткового контуру субхондральної кістки та формування дрібних остеофітів по краях суглобових поверхонь;
Група 4: суглобовий хрящ візуалізувався погано через виражену розмитість його контурів та підвищення його ехогенності, завдяки чому його важко було диференціювати від навколишніх тканин, субхондральна кістка була дифузно фрагментована за рахунок формування множинних субхондральних кіст.
Висновки. Враховуючи отримані результати, можна стверджувати наступне: методом УСГ можливо оцінювати зміни суглобового хряща у пацієнтів з ГА. Визначені зміни суглобового хряща, які характерні для стадій ГА за рентгенологічною класифікацією Арнольда-Хілгартнера.