УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ НИРКОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ДІТЕЙ З ГОСТРИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ
Вакуленко Л.І., Кондратьєв В.О., Вакуленко А.В., Андрейченко І.І., Рєзнік Т.К. Дніпропетровськ, Україна
Вступ. Важливу роль в оцінці функціонального стану нирок відіграє допплерівська оцінка ниркової гемодинаміки, зміна характеристик якої дає змогу виявити порушення внутрішньониркового кровотоку при запальних захворюваннях нирок у дітей. Сьогодні допплерографічне дослідження ниркового кровотоку використовується при різних захворюваннях нефроурології. Однак наявні в літературі дані про характер ниркової гемодинаміки демонструють її порушення переважно при хронічних захворюваннях нирок, що призводять до розвитку хронічної ниркової недостатності. Водночас, подібні дослідження практично відсутні при гострому пієлонефриті (ПН) у дітей.
Мета дослідження — визначити особливості порушень ниркової гемодинаміки у дітей з гострим пієлонефритом за даними ультразвукової допплерометрії.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилося 48 дітей у віці 5–17 років з гострим ПН, що проходили обстеження і лікування у відділенні нефрології обласної дитячої клінічної лікарні м. Дніпропетровська. Групу порівняння склали 20 здорових дітей аналогічного віку. З метою оцінки стану регіонарної гемодинаміки всім дослідженим, крім стандартного УЗД нирок, було проведено ультразвукове допплерографічне дослідження (УЗДГ) ниркової гемодинаміки в режимі кольорового допплерівського картування. Ниркова гемодинаміка оцінюваласьна рівні ниркових артерій у ділянці воріт нирок, а також на рівні сегментарних і інтерлобарних артерій. В якості числових характеристик артеріального ренального кровотоку використовувалися кількісні кутозалежні параметри: максимальна швидкість кровотоку в систолу (Vmax, м/с), мінімальна швидкість кровотоку в діастолу (Vmin, м/с), середня за часом максимальна швидкість кровотоку протягом усього серцевого циклу (TAMx, м/с). За зазначеними параметрами обчислювалися відносні показники: систоло-діастолічне відношення (S/D), пульсаційний індекс (PI), індекс резистентності (RI). Обчислювання проводилися автоматично під час обробки допплерівських кривих. За нормативні показники обрано дані О.Б. Ольхової зі співавт (2001 рік).
Результати. При УЗДГ ниркового кровотоку у 58% дітей з гострим ПН визначалося достовірне підвищення PI та RI (р<0,05). На рівні стовбурової артерії середнє значення PI становило 1,36±0,06, сегментарної і інтерлобарної артерій — відповідно 1,25±0,08 і 1,11±0,11. Підвищення систоло-діастолічного індексу (S/D) реєструвалося у 44% дітей з гострим ПН і достовірно відрізнялося від показників контрольної групи на рівні сегментарної та стовбурової артерій (р<0,05). Порівняно з нормою спостерігалося достовірне підвищення RI на рівні стовбурової і сегментарної артерій — 3,56±0,08 і 3,16±0,09, відповідно (р<0,05). Отримані зміни пояснюються тим, що у процесі пристосування до ішемії, пов'язаної із запальним процесом у нирках, рефлекторно скорочуються стінки ниркових артерій, і ємність даного відділу ренального кровоносного русла знижується, що захищає його від перевантаження кров'ю. З іншого боку, це забезпечує адекватний режим живлення ренальної паренхіми й строми, а також кровонаповнення клубочків.
Висновки. Порушення ниркової гемодинаміки у дітей з гострим ПН проявляються у вигляді підвищення значень пульсаційного індексу, індексу резистентності та систоло-діастолічного відношення на рівні стовбурової, сегментарної та інтерлобарних артерій, що може бути пов'язано з вазоспазмом внаслідок гострого запального процесу в нирках. Виявлені зміни параметрів ниркової гемодинаміки можуть свідчити про адаптивне ремоделювання судин у нирках при гострому ПН.