Ультразвукова діагностика гострого апендициту в умовах ургентної клініки
Батюк Л.В., Соболь М.Г.
Хмельницька міська лікарня
Вступ. Гострий апендицит (ГА) – одна з найчастіших патологій серед гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини (89,1%). Захворюваність на ГА складає 4-5 випадків на 1000 осіб на рік. ГА – найбільш часта причина розвитку перитоніту. Існує багато симптомів клінічної діагностики ГА. Ультразвукова діагностика (УЗД) ГА є досить складною. В основі УЗД ГА лежить пряма візуалізація запальних змін в апендиксі. УЗД відіграє велику роль в діагностиці ускладнених форм ГА: апендикулярний інфільтрат, апендикулярний абсцес, перитоніт.
Мета роботи. Аналіз діагностичної цінності метода УЗД в визначенні ознак ГА та його ускладнень.
Матеріали і методи. Обстежено 273 хворих з клінічним діагнозом ГА. Вік хворих 20-68 років. Усім хворим проводилось комплексне УЗД з використанням режимів сірої шкали, кольорового, енергетичного допплерів, тканинної гармоніки. Дослідження проводилось на ультразвуковому сканері Siemens Sonoline G-60 з використанням датчиків: конвексного 3,5 МГц, лінійного 7,5 МГц, трансвагінального 5 МГц. Послідовність виконання УЗД включало: огляд купола сліпої кишки, огляд передбачуваної зони розташування апендикса, оцінка стану прилеглих петель тонкої кишки, обстеження органів черевної порожнини і малого тазу для виявлення супутньої патології.
Результати. Нами було виявлено такі ехографічні ознаки ГА та його ускладнень: візуалізація в правій здухвинній області при поперечному скануванню фіксованої структури з концентричними шарами – симптом «мішені» у 245 хворих (90%), діаметр апендикса більше 6 мм - у 252 хворих (92%), наявність вільної рідини в правій здухвинній області яка не зміщується при компресії датчиком чи зміні положення тіла - у 270 хворих (99%), підвищення ехогенності жирової тканини навколо сліпої кишки у 187 хворих (65%), відсутність перистальтики кишки - у 250 хворих (92%), потовщення купола сліпої кишки більше 3 мм - у 123 хворих (55%). У 30 хворих (11%) виявлені ускладнення ГА, як: апендикулярний інфільтрат – у 25 хворих, апендикулярний абсцес – у 4 хворих, розлитий перитоніт у 1 хворого.
Висновки. УЗД має великі можливості в діагностиці ГА та його ускладнень. Точність метода УЗД в наших дослідженнях склала 80%. Даний метод дослідження повинен використовуватись в комплексному обстеженні хворих на рівні хірургічного стаціонару.