ЕХОГРАФІЯ ПРИ АВТОІМУННОМУ ТИРЕОІДИТІ – СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАЛЕЛІ

Янішевська Л.П.

ООО « Медичний Центр Здоров 'я » , обласна клінічна лікарня м.Харків

ВСТУП. Автоімунний тиреоідит (АІТ) відносять до одного з найпоширеніших захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) після йоддефіцитних станів, його частота серед дорослого населення коливається від 6 до 10% Протягом останніх років реєструється безперервне збільшення кількості захворювань щитоподібної залози в популяції. Автоімунній тиреоідит є однією з головних причин розвитку первинного гіпотиреозу, який нерідко стає єдиним клінічним проявом захворювання. Кількість хворих жінок перевищує кількість чоловіків у 4-8 разів, пік захворюваності припадає на працездатний вік 40-60 років.

МЕТА. Вивчити особливості структурно-функціонального стану щитоподібної залози у пацієнтів, які страждають на автоімунний тиреоідит.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 150 пацієнтів віком від 18 до 70 років, серед них 130 жінок та 20 чоловіків. Ультразвукове дослідження (УЗД) проводилося за загально прийнятими протоколами на приладі Acuson X300 (Siemens, Німеччина). Застосовувалися мультичастотні лінійні датчики 5-10 МГц,

РЕЗУЛЬТАТИ. В усіх обстежених пацієнтів виявлені зміни з боку щитоподібної залози – нечіткість контурів залози, зниження ехогенності паренхіми залози - ступінь зниження ехогенності від незначного до значного прямо корелював з рівнем ТТГ ; ступінь неоднорідності паренхіми за рахунок фіброзних прошарків та наявності зон лімфоїдної інфільтрації прямо корелював з рівнем ТТГ та рівнем атТПО та атТГ. У 79% пацієнтів встановлено потовщення капсули щитоподібної залози та збільшення передньо-заднього розміру ( товщини) перешийка щитоподібної залози без ознак залежності від віку та статі ; у 24 пацієнтів були виявлені лімфатичні вузли в ділянці переднього контуру перешийка щитоподібної залози ( так звані « Дельфійські» л\в, наявність яких окремими закордонними авторами вказує на АІТ) . При оцінці показників кровоплину в паренхімі щитоподібної залози була встановлено, що зростання функціональної активності ЩЗ супроводжується зниженням концентрації ТТГ та збільшенням кількості АТ ТПО, АТ ТГ. Була встановлена пряма закономірність між ступенем васкуляризації паренхіми та рівнем ТТГ. Кореляційний аналіз показав наявність прямої залежності показників кровотоку в нижній щитоподібній артерії від ступеню активності аутоімунного запалення в ЩЗ.

ВИСНОВКИ. УЗД щитоподібної залози є високоінформативною складовою алгоритму обстеження пацієнтів з аутоімунним тереоідиом та дозволяє проводити динамічне спостереження за хворими з метою своєчасного виявлення ускладнень і, зокрема, гіпотиреозу. Однак, не дивлячись на достатньо високу інформативність даних УЗД при АІТ проведений математичний аналіз дозволив встановити, що жодна з ультразвукових ознак АІТ самостійного диференційно- діагностичного значення не має.