Можливості методу кольорової соноеластографії зсувної хвилі в випадках діагностики раку передміхурової залози
Дикан І.М., Глобенко Т.А., Мазур С.Г., Коробко В.Ф.
ДУ „Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України”
Вступ. Рак передміхурової залози – одна з найважливіших проблем онкоурології,особливо у пацієнтів похилого віку. Серед інструментальних методів діагностики ультразвукова сонографія займає одне з провідних місць. Але навіть застосування трансректальних датчиків з режимом кольорового картування не завжди дає можливість своєчасно виявляти злоякісні пухлини простати.
Для покращення діагностики за останній час в клінічну практику почав активно впроваджуватись метод соноеластографії, який визначає так званий модуль жорсткості Юнга, враховуючи еластичні властивості здорової та хворої тканини. Цей індекс можна обчислити, вдаючись безпосередньо до механічної деформації за допомогою ультразвукового датчика (компресійна еластографія) або розрахувати індекс за допомогою спеціальних формул, спираючись на різну швидкість розповсюдження механічної хвилі в середовищі (еластографія зсувної хвилі). Найбільш поширений метод компресійної соноеластографії. Цьому методу присвячено більшість публікацій останніх років. Соноеластографія зсувної хвилі використовується значно рідше.
Мета. Метою наших досліджень було визначення специфічних ознак злоякісних пухлин та доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) саме методом еластографії зсувної хвилі.
Матеріли та методи дослідження. Для цього ми використовували ультразвуковий сканер вітчизняного виробництва Радмір „Ultima”, який оснащено програмою соноеластографії в режимі кольорового картування. Було обстежено 17 хворих з доброякісною гіперплазією та 8 хворих з раком передміхурової залози. Контрольна група налічувала 18 пацієнтів.
Результати досліджень. В режимі кольорової соноеластографії інтактна тканина залози картувалась у вигляді різнокольорового зображення, що спричинювалось неоднорідною жорсткістю різних ділянок простати. Фиброеластична зона демонструвала повну відсутність кольорового сигналу. Рідинні утворення, зокрема січовий міхур, також не картувались в кольоровому режимі. Соноеластична картина при ДГПЗ мало чим відрізнялась від зображення здорової залози, лише фиброеластична зона була менша за площею, та камінці простати давали сигнал підвищеної жорсткості. При злоякісних пухлинах периферичної зони ми спостерігали феномен т.з.”надкушеного яблука” та „чорної дірки”. Цей феномен характеризувався двома ознакми: 1) повна відсутність сигналу в зоні злоякісної пухлини та 2) наявність ободка низької жорсткості по периферії патологічної зони. На базі наших спостережень нами було оформлено патент на корисну модель (Патент № 81254 «Спосіб діагностики злоякісних пухлин передміхурової залози» (25.06.2012 р).Зазначений феномен ніколи не зустрічався при ДГПЖ. Слід зазначити, що в одному випадку раку передміхурової залози цей феномен також не спостерігався.
Висновки. 1. Метод кольорової соноеластографії зсувної хвилі є перспективним операторнезалежним методом діагностики злоякісних утворень передміхурової залози. 2. При злоякісних пухлинах передміхурової зустрічається специфічний феномен ”надкушеного яблука” та „чорної дірки”, який не спостерігається при доброякісних ураженнях простати.
