СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СУДИН У ХВОРИХ З ХИБНИМИ СУГЛОБАМИ ДОВГИХ КІСТОК ПРИ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ ТА АСОЦІЙОВАНИХ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕННЯХ
Вернигородська М.В., Безсмертний Ю.О., Вернигородський В.С.
НДІ реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Вступ. Несприятливий вплив гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) на кісткову тканину реалізується шляхом ураження ендотелію судин з розвитком ендотеліальної дисфункції. Поряд з цим, структурно-функціональний стан судин у хворих з розладами репаративного остеогенезу при ГГЦ та асоційованих метаболічних порушеннях залишається не вивченим.
Мета дослідження: дослідити структурно-функціональний стан судин у хворих з хибними суглобами довгих кісток при ГГЦ та оцінити зв’язок з рівнем гомоцистеїну (ГЦ), показниками ліпідного обміну та вмістом медіаторів запалення.
Матеріали і методи. Обстежено 153 хворих з хибними суглобами кісток на рівні діафізу на фоні ГГЦ та асоційованих метаболічних (дисліпідемії, субклінічний запальний синдром) порушеннях. Середній вік – 40,3±0,93 роки. Чоловіків було – 118 (77,2%), жінок – 35 (22,8%). Тривалість захворювання від 7,5 до 126 міс. Товщину комплексу інтима-медіа (ТІМ) плечових, стегнових та загальних сонних артерій оцінювали методом дуплексного сканування з лінійним датчиком 7,5 МГц на апараті “Sonoline 6000 C” (Medisson). Ендотелійзалежну вазодилятацію правої плечової артерії визначали (ЕЗВД ПА) за методикою, описаною D. Celermajer (1991). Рівень загального ГЦ та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) визначали імуноферментним методом за наборами «Homocysteine EIA» та «IL-6 ELISA», вміст загального холестерину (ЗХ), холестерину ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ) та холестерину ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ) в сироватці крові – за уніфікованими наборами.
Результати та їх обговорення. Негативною детермінантою структурно-функціонального стану судин у хворих з хибними суглобами виявилось зростання вмісту ГЦ в сироватці крові. У хворих з рівнем ГЦ вищим 15 мкмоль/л ТІМ загальної сонної, плечової та стегнової артерії перевищували такі у хворих з рівнем ГЦ меншим 10 мкмоль/л на 32,4, 33,9 та 31,4%, а у хворих з рівнем ГЦ 10-15 мкмоль/л – на 14,8, 12,0 та 13,4%, відповідно. Через 90 сек після гіперемії ЕЗВД ПА у хворих з оптимальним рівнем ГЦ була достовірно вищою на 29,8%, ніж у хворих з ГГЦ. Аналіз стану ендотеліальної функції залежно від рівня ЗХ в сироватці крові також засвідчив достовірне зростання ТІМ центральних та периферичних судин та погіршення ЕЗВД ПА у хворих з гіперхолестеринемією. Так, у хворих з рівнем ЗХ вище 6,1 ммоль/л ТІМ стегнової артерії була більшою на 15,8%, а ЕЗВД ПА, навпаки, меншою на 21,0%, ніж у хворих з рівнем ЗХ меншим 5,0 ммоль/л. Досить виразні відмінності за показниками стану ендотеліальної функції реєструвались у хворих з хибними суглобами з оптимальними та аберантними рівнями ІЛ-6. Більш вагомим фактором зростання ТІМ судин та зниження ЕЗВД ПА у хворих з хибними суглобами виявились рівні ІЛ-6, вищі 9,0 нг/л. Найбільші по модулю коефіцієнти кореляції реєструвались між ТІМ судин та рівнем ГЦ (r = 0,50-0,53) та ІЛ-6 (r = 0,48-0,50). Показник ЕЗВД ПА достовірно обернено корелював з рівнем ГЦ (r = -0,41) та ІЛ-6 (r = -0,34), менші по модулю, але достовірні зв’язки виявлялись і з рівнем ЛПВГ (r = 0,27) та ЛПНГ (r = -0,23).
Висновки. Негативною детермінантою структурно-функціонального стану судин з достовірним збільшенням ТІМ центральних та периферичних судин і погіршенням ЕЗВД ПА у хворих з хибним суглобом є підвищення вмісту ГЦ, рівня холестерину й ІЛ-6 у сироватці крові.
