Випадок раку апендикса

Откаленко О.С., Луцкер О.Л., Педоренко К.А., Церковнюк А.В., Шапринський Є.В.

Вінниця, обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова
Вінницьке обласне патолого-анатомічне бюро

Первинні пухлини апендиксу спостерігаються рідко. До доброякісних пухлин відносяться невроми, міоми, ліпоми, ангіоми, фіброми, аденоматозні та ворсинчасті поліпи. До злоякісних – рак, карциноїд, ретинобластома. Всі пухлини аппендикса виявляються лише при гістологічному дослідженні видаленого відростку. Жодних специфічних проявів вони не дають, але можуть сприяти розвитку гострого або хронічного апендициту.

Справжня частота пухлин апендикса невідома, оскільки розраховується за результатами досліджень оперативно видалених хробаковидних відростків і становить  0,8-1,0 % від всіх апендектомій. При гістологічному  дослідженні видалених апендиксів пухлини виявляють в 0,2 - 0,3 % випадків.

Рак апендикса – надзвичайно рідкісна патологія, яка за даними різних авторів зустрічається від 0,2 до 0,5 % всіх пухлин ШКТ, біля 6 % пухлин апендикса та 1 % всіх злоякісних новоутворень.

Рак апендикса – найбільш агресивна пухлина ШКТ, прогноз даного захворювання несприятливий, це захворювання швидко прогресує, п’ятирічна виживаємість після операції становить 18 – 30 %. Захворювання виникає у людей після 40 років, однаково часто у чоловіків та жінок.

Рак апендикса частіше за все розташовується в проксимальній частині апендиксу,  часто переходить на стінку сліпої кишки і в такому випадку кваліфікується як рак апендикулярної ділянки. Має вигляд поліпоподібної пухлини, деколи з виразкуванням, гістологічно виявляють аденокарциному. Внаслідок швидкої обтурації просвіту при раку апендикса, розвивається клініка гострого апендициту, і хворого оперують, тому метастазування в печінку та великий чепець бувають рідко.  При підтвердженому діагнозі  раку апендикса  необхідне проведення правобічної геміколонектомії.

Діагностика раку апендикса до операції проблематична. В більшості випадків на ранніх стадіях пухлина виявляється випадково під час оперативного втручання з приводу гострого аппендициту. В більш пізніх стадіях рак апендикса  може проявлятись каловою норицею, заочеревинним абсцесом, інвагінацією кишечника, метастатичною пухлиною матки, сечового міхура, гідронефрозом. Частим ускладненням є перфорація пухлини.

При обстеженні хворого можна пропальпувати утворення в правій здухвинній ділянці. Ознакою того, що утворення злоякісне, є його розміри більше 30 см, горбкуватість поверхні, щільність, нерухомість.

За даними літератури чітких достовірних ознак  раку апендикса при застосуванні УЗД, МРТ, КТ,  колоноскопії та інших методів діагностики не існує.

В доступній нам літературі ми не знайшли сонограм раку апендикса, тому пропонуємо власний випадок цієї рідкої патології.

Хвора Р., 74 років, поступила в відділення абдомінальної хірургії нашої лікарні 17.01.2014 року з діагнозом «апендикулярний інфільтрат» зі скаргами на загальну слабкість, біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 40⁰ С. Хворіє на протязі 1,5 місяців. Останні 11 днів стан значно погіршився, коли з’явились вищеперелічені скарги. Лікувалась в районній лікарні без покращення. Після обстеження госпіталізована у відділення абдомінальної хірургії обласної клінічної лікарні. При поступленні з боку дихальної та серцево-судинної систем особливих відхилень не було. Живіт симетричний, бере участь в диханні. При пальпації м’який, помірно болісний у правій здухвинній ділянці, де визначається інфільтрат без чітких контурів. Печінкова тупість збережена, гази відходять, перистальтика вислуховується. Проведено консервативне лікування, яке дало тимчасове покращення. При відновленні гіпертермії та розвитку симптомів подразнення очеревини з діагнозом «апендикулярний інфільтрат з абсцедуванням» хвора прооперована. Післяопераційний діагноз: «Гострий гангренозно-перфоративний апендицит, апендикулярний абсцес».

Виписана додому у задовільному стані на 9 добу після операції з рекомендацією звернутись в обласний онкологічний диспансер для проведення геміколонектомії.

Ркзультат  УЗД в правій здухвинній ділянці в типовому місці визначається апендикс розмірами 78 х 20 мм. Контури стінки апендиксу нечіткі, нерівні, порушена диференціація на шари. Навколо - негомогенний інфільтрат переважно в проксимальній частині апендиксу з чіткими нерівними контурами. Даний інфільтрат розповсюджується на термінальні відділи клубової кишки. Рідини в малому тазу не виявлено. Ознаки деструктивного апендициту. Дивись сонограми.

 

Результат патологоанатомічного дослідження: Помірно диференційована аденокарцинома з проростанням в м’язову оболонку з періфокальними гнійно-некротичними змінами; світло клітинна тубулярно-ворсинчаста аденома. Неспецифічна реактивна лімфаденопатія без ознак метастатичного ураження.   (Дивись фото).