ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДУПЛЕКСНОГО СКАНУВАННЯ ДЛЯ МОНІТОРІНГУ ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ТА ГІБРИДНИХ ВТРУЧАНЬ НА АРТЕРІЯХ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
Швед О.Є.*, Гупало Ю.М.*, Наболотний О.І.*, Бондар С.Є.**
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами*, Київська міська клінічна лікарня №1**, м.Київ (Україна)
ВСТУП. Чутливість ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) в діагностиці оклюзій переферичних за даними A.Davies та співавт., близько 90%, специфічність досягає 100%, при стенозах відповідно - 85% і 95%. Місце УЗ-навігації під час виконання ендоваскулярної процедури до кінця не визначено.
МЕТА. Проаналізувати можливості УЗДС при плануванні, навігації, оцінці результатів та прогнозі ефективності ендоваскулярних та гібридних втручань на артеріях нижньої кінцівки.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Проаналізовано результати застосування методу УЗДС на етапах планування, навігації та оцінки результатів ендоваскулярних та гібридних втручань у 215 пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями артерій нижніх кінцівок, які знаходились на лікуванні в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС з 2013 по 2015 рр. Жінок - 71 (32,9%), чоловіків – 144 (67,1%). Середній вік пацієнтів: 64,8±6,3. Цукровий діабет був наявний у 110 (51,2%). УЗДС виконували за допомогою УЗ-сканера Pro-focus фірми В-К Medical (Данія), портативного УЗ-сканера Mini-focus фірмы В-К Medical (Данія) та портативного сканера M5 фірмы Mindray (Китай) із застосуванням лінійного датчику частотою 5-8 МГц та конвексного датчику, частотою 3-5 МГц. Артеріографію виконували на апараті Philips Alura Xper FD 20. Покази до вибору методу та об’єму оперативного втручання встановлювали на основі проведеного передопераційного обстеження. В 171(79,5%) спостереженні ультрасонографічний контроль проводили на інтраопераційному етапі з метою гемодинамічної оцінки результату втручання при багатоповерхових та повторних реконструкціях. УЗ-навігацію використовували для виконання антеградної або ретроградної пункції артерії в складних випадках в 26(12%) спостереженнях.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ. В післяопераційному периоді УЗДС використовували для оцінки ефективності та прогнозу результатів проведеної ендоваскулярної та/або гібридної реконструкції у 163 (75,8%) пацієнтів. Діагноз тромбозу був встановлений в 86(40%) спостереженнях. У 52(60%) з них тромбоз артеріального сегменту розвився на фоні хронічного оклюзійно-стенотичного ураження іншого сегменту, що було визначено на передопераційному етапі на основі характерних диференційних ультразвукових ознак тромбозу та хронічної оклюзії, та у 98% спостережень співпало з даними інтраопераційної ревізії. Крім того метод УЗДС дає цінну інформацію про розташування, хід та стан тромбованого судинного протезу, що не доступно шляхом артеріографії. УЗ-навігацію використовували для виконання антеградної або ретроградної пункції артерії, а також контролю інтралюмінарного проходження ураженого артеріального сегменту в складних випадках в 26(12%) спостереженнях.
ВИСНОВКИ.
1.Метод УЗДС дозволяє планувати ендоваскулярне або гібридне втручання і має переваги в умовах багаторівневого оклюзійно-стенотичного ураження, тромбозу артеріального сегменту чи шунта, при повторних реконструкціях та в нестандартних ситуаціях.
2. Застосування інтраопераційної УЗ-навігації під час виконання ендоваскулярних процедур дозволяє зменшити травматизацію м’яких тканин, стінки артерії та зменшити променеве навантаження.