Структурно-функціональні зміни міокарду та ендотеліальна дисфункція у хворих на ревматоїдний артрит
Вернигородська М.В., Галютіна О.Ю., Вернигородський В.С., Фетісова Н.М.
Науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів ВНМУ ім.М.І.Пирогова, м. Вінниця
Вступ. Ураження серцево-судинної системи і різноманітні порушення серцевої діяльності у хворих на ревматоїдний артрит (РА) коливаються в межах 10-65% випадків і в більшості пацієнтів патологія серцево-судинної системи є причиною інвалідності та летальності. Ендотеліальна дисфункція є маркером підвищеного ризику серцево-судинної патології та важливою ланкою у патогенезі атеросклерозу.
Метою нашого дослідження було вивчення функції ендотелію у хворих на РА та її зв'язок з перебігом захворювання і факторами ризику ІХС.
Матеріали та методи. Було обстежено 172 хворих на РА (середній вік 46,8±9,2 років). Дані порівнювали з контрольною групою (50 осіб відповідного віку та статі).
Дисфункція ендотелію визначалась за методикою D. Celermajer et al. 1992 в спокої, при виконанні окклюзійної проби (ендотелійзалежна вазодилятація – ЕЗВД) та на фоні сублінгвального прийому нітрогліцерину (ендотелійнезалежна вазодилятація – ЕНЗВД). Стан екстракраніальних судин – методом дуплексного сканування на апараті SonoAce 6000C (Medison, Корея). Допплерехокардіографія проводилась за стандартною методикою.
Результати дослідження. При дослідженні функції ендотелію нами встановлено, що діаметр ПА не відрізнявся у хворих на РА від такого у осіб контрольної групи, тоді як, ЕЗВД ПА на 30 сек. та 90 сек. у хворих на РА була достовірно меншою, ніж така в осіб групи контролю (на 76,7% та 98%, відповідно).
Дуплексне сканування судин головного мозку показало, що істотних змін в діаметрі загальних сонних артерій (ЗСА) в групі хворих на РА та осіб контрольної групи не було. При порівнянні з групою контролю, хворі на РА мали достовірно (на 16,9%) більшу товщину КІМ ЗСА.
З’ясувалося, що обстежені пацієнти на РА мали суттєвіші зміни за показниками ЕхоКГ, ніж особи контрольної групи.
Найбільші відмінності було виявлено з боку ІММЛШ, а саме даний показник у хворих на РА становив 143,8±61,7 г/м2, тоді як в контрольній групі згаданий показник був в межах 98,1±50,5 г/м2, що було достовірно більше на 46,5%. Також, пацієнти на РА мали зменшення ФВ ЛШ (на 18,2%) та УО (на 16,3%) в порівнянні з групою контролю (р<0,05).
Щодо діастолічної дисфункції ЛШ, то у даної категорії пацієнтів було виявлено достовірне зменшення показника Е (на 8,5%) та співвідношення Е/А (на 12,4%) порівняно з контролем. Такі зміни свідчать про суттєві порушення діастолічної функції у хворих на РА.
Аналіз залежності показників функції ендотелію та атеросклеротичного ураження судин від тривалості захворювання засвідчив, що у хворих з тривалістю захворювання >10 років ЕЗВД ПА на 30 сек. була достовірно меншою в порівнянні з аналогічним показником у хворих на РА та тривалістю захворювання 1-5 років (на 49,9%). Встановлено, що хворі з тривалістю 6-10 років та >10 років мали достовірно більшу товщину КІМ ЗСА в порівнянні з групою хворих з тривалістю РА 1-5 років (на 19,7% та 31,8%, відповідно).
Висновки. У хворих на РА має місце уповільнення реакції судин ПА на компресію, збільшення товщини КІМ ЗСА та збільшенням кількості атеросклеротичних бляшок в ЗСА. За даними ЕхоКГ у хворих на РА встановлено збільшення маси міокарда ЛШ, з структурно-функціональною перебудовою серця, формуванням ексцентричної ГЛШ (31% випадків) та концентричної ГЛШ (29%). Зниження ЕЗВД ПА у хворих на РА асоціюється з тривалістю захворювання
Таким чином, отримані дані свідчать, що порушення ендотеліальної функції, значимість структурних та функціональних змін ЛШ серця у визначенні ризику кардіальних ускладнень обґрунтовує підстави враховувати ці критерії для покращення стратифікації загального ризику у хворих на РА, а також необхідність враховувати їх при проведенні експертно-реабілітаційних заходів.