Особливості зсувохвильової еластографії трансплантованої нирки при стенозі ниркової артерії: клінічний випадок
Кориченський О.М.*, Бабкіна Т.М.*, Медведєв В.Є.*, Іванов Д.Д.**, Дядик О.О.***
НМАПО ім.П.Л.Шупика: *кафедра променевої діагностики, **кафедра нефрології,
*** кафедра патологічної та топографичної анатомії
Вступ. Зсувохвильова еластографія нова ультразвукова методика оцінки стану тканин паренхіматозних органів.
Мета. Вивчити можливості застосування зсувохвильової еластографії при оцінці жорсткості паренхіми трансплантованої нирки при порушенні кровотоку внаслідок стенозу ниркової артерії.
Матеріали і методи. Наведено спостереження за пацієнтом 1988 р.н., якому була пересаджена трупна нирка з двома нирковими артеріями, але через місяць функція нирки почала знижуватись, що було підтверджено лабораторними даними. При допплерографії виявлено стеноз основної артерії, що живила верхній та серединний сегменти нирки, та нормальний кровоток в додатковій артерії до нижнього сегменту. Для відновлення кровотоку проведено бужування стенозу, кровоток та лабораторні показники функції нирки покращились. За допомогою зсувохвильової еластографії визначили жорсткість паренхіми в басейнах стенозованої та нормальної артерій до і після бужування. В якості референтних спостережень наведено результати вимірів жорсткості паренхіми трансплантованої нирки без порушення кровотоку та приклади еластографії нирок здорових волонтерів.
Результати. Середня жорсткість паренхіми на ділянці з незміненим кровотоком була 26,75±5,31 кПа, на ділянках басейну стенозованої артерії - 10,06±3,19 кПа. Після бужування стеноз зменшився, але за допплерометричними даними залишався на рівні не менше 60%, жорсткість була 27,4±3,5 кПа і 14,6±2,3 кПа, що становило підвищення жорсткості на ділянках басейну стенозованої артерії біля 50%. Після стентування допплерівських признаків стенозу виявлено не було, жорсткість становила 26,3±4,2 кПа і 27,2±4,7 кПа в нижньому та середньо-верхньому сегментах відповідно.
Висновки. Зсувохвильова еластографія корисна для оцінки стану паренхіми трансплантованої нирки і може розглядатися як новий, перспективний, неінвазивний та зручний метод моніторингу ниркової функції в таких випадках.