ТОНКОГОЛКОВА АСПІРАЦІЙНА БІОПСІЯ УТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ПІД КОНТРОЛЕМ ЕХОГРАФІЇ

Шеремет М.І., Рибак О.В., Шкрібляк Н.М., Буймістр Н.І., Ляшук Р.П.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Чернівецький обласний ендокринологічний центр

Вступ. Ультразвуковий метод діагностики залишається пріоритетом в обстеженні щитоподібної залози (ЩЗ). Останніми роками все ширше застосовується аспіраційна пункційна біопсія вузлових утворень ЩЗ з цитологічним дослідженням пунктату, що допомагає верифікувати діагноз.

Мета. За допомогою УЗД провести оцінку структурних змін ЩЗ при різних захворюваннях з метою верифікації діагнозу за допомогою тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії.

Матеріали та методи. У Чернівецькому обласному ендокринологічному центрі за два роки (2015 – 2016 рр.) було проведено 416 пункцій вузлових утворень ЩЗ під контролем ехографії (лінійний датчик 7,5-10,0 МГц на портативному ультразвуковому апараті УДС-6).  Пункції проводилися простими шприцями (20 мл) методом «вільної руки». Мазок з пункційним матеріалом фарбували по Романовському та Майн-Грюнвальду.

Результати. З-поміж обстежених пацієнтів було 44 чоловіки і 372 жінки віком від 18 до 79 років. Розміри вузлових утворень ЩЗ коливалися від 6 до 50 мм. Вони мали різноманітну ехоструктуру та типи васкуляризації. Отримані такі узагальнюючі дані цитологічного дослідження мазків з пункційним матеріалом: карцинома виявлена у 12 (2,8%) пацієнтів, фолікулярна неоплазія – у 30 (7,2%), неінформативні результати – у 34 (8,2%) та доброякісна патологія – у 340 (81,7%) пацієнтів. У 27 випадках з колоїдними вузлами проведена евакуація рідкого вмісту, у 20 із них у порожнину вузла вводився 96% етиловий спирт з метою склерозування утворень ЩЗ. 

Висновок. Аспіраційна пункційна біопсія під контролем ехографії є методом вибору для верифікації діагнозу у пацієнтів з вузловими утвореннями щитоподібної залози.