ТРАНСРЕКТАЛЬНЕ УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ ПРЯМОЇ КИШКИ

Сорокін Б.В., Пироговський В.Ю., Сурков А.В., Тараненко А.О., Злобенець С.О.

Київська обласна клінічна лікарня, Україна

Введення: методика проведення ультразвукового дослідження (УЗД) досить широко використовуються в сучасній медицині. Цей метод має ряд переваг: ефективність, доступність та безпека. В колопроктології УЗД застосовуються для діагностики запальних захворювань прямої кишки і параректальної клітковини, визначення ступеня поширеності та вираженості запального процесу, діагностики непластичного процессу прямої кишки і навколишніх тканин, ступеня їх поширеності.

Мета: Дослідити діагностичну цінність трансректального ультразвукового дослідження (ТРУЗД) в проктологічному відділенні КОКЛ, що використовується для діагностики запальних захворювань прямої кишки і параректальної клітковини. А також відзначити особливу роль даної методики в діагностиці новоутворень прямої кишки, поширеності даного процесу, виявлення ураження сфінктерного апарату, для вибору оптимальної тактики оперативного втручання.

Матеріали і методи: в проктологічному відділенні КОКЛ за 2008 – 2016рр. за допомогою УЗД було обстежено понад 1850 пацієнтів, з них на частку ТРУЗД доводиться 1796 досліджень, що становить 90% від загального числа досліджень. Виконано 142 (8%) пункцій передміхурової залози під контролем ректального датчика. Використовувався ультразвуковий сканер Pro-Focus 2202 (Данія), з високочастотним ректальним датчиком з частотою 7,5 МНz.

Результати: при діагностиці хронічних анальних нориць, отримані наступні дані: інтрасфінктерна нориця визначена у 463 (25%) випадків, транссфінктерна у 481 (26%) , висока трансфінктерна у 333 (18%), екстрасфінктерна у 334 (18%), неповна параректальнанориця у 185 (10%). ТРУЗД дозволяло візуалізувати норицевий хід на всьому протязі у вигляді тубулярної гіпоехогенної структури неправильної форми, який бере початок від внутрішнього отвору та виявити внутрішній отвір, який мав вигляд гіпоехогенної зони у підслизовому шарі. При проведенні порівняльної оцінки даних ТРУЗД та інтраопераційної ревізії результати співпали в 97% випадків. При діагностиці та  визначення процессу поширеності неопластичного процессу прямої кишки були отримані наступні дані: Т1 – 36 (32%), Т2 – 54 (31%), Т3-42 39 (22%) - інша локалізація неопластичного процесу. При порівнянні з даними рТ, отриманими після операції, точність склала 92%.

Висновок: діагностична точність ТРУЗД в діагностиці запальних захворювань і поширеності непластичного процесу прямої кишки становить 90%, що робить даний метод цінним і інформативним. При оцінці глибини пухлинної інвазії точність ТРУЗД становить 80-90%, ці результати значно перевершують можливості КТ, і становлять 80% відповідно. Саме тому, завдяки своїй ефективності, доступності та безпеці, даний метод стає пріоритетним в діагностиці запальних та непластичних процесів в прямій кишці і параректальній клітковині.