УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ВАРІАНТІВ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ САФЕНО-ПОПЛІТЕАЛЬНОГО СПІВУСТЯ ПРИ ДОПЛЕРОМЕТРІЇ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК

Новікова Г.А.

ХКЛ «ЗТ» №1, Філія “ЦОЗ”, ПАТ “Укрзалізниця”, ТОВ “Телемедичні системи”, м. Харків

 

Вступ. Покази до операції у басейні малої підшкірної вени (МПВ) трапляються у флебологічній практиці значно рідше, ніж у басейні великої підшкірною вени. Враховуючи значну варіабельність будови сафено-поплітеального анастомозу, точне визначення його позиції до операції дозволяє обрати найбільш ефективну тактику оперативного лікування, з мінімальною травматизацією і зниженням ризику можливого рецидиву захворювання.

Мета. Визначення варіантів анатомічної будови сафено-поплітеального співустя при ультразвуковій доплерографії (УЗДГ) вен нижніх кінцівок, в тому числі як джерел патологічного рефлюксу крові при варикозній хворобі басейну МПВ. Значення неспроможних вен—перфорантів та несафених вен у формуванні недостатності в басейні МПВ, для уточнення подальшого протоколу лікування.

Матеріали і методи. За період з 2012 по 2016 роки була досліджена венозна система нижніх кінцівок у 2348 пацієнтів, включаючи як пацієнтів з різною патологією вен нижніх кінцівок, в тому числі з варикозною хворобою, так і тих, у котрих патологія вен при УЗДГ не була виявлена. У всіх були запротокольовані результати УЗДГ вен з обов'язковим описом рівня і характеру анатомічної будови сафено-поплітеального анастомозу, наявність вен-перфорантів та несафених вен в зоні дослідження, наявність та поширеність рефлюксу при його виявлені.

Результати. Були виявленні різні анатомічні варіанти будови сафено-поплітеального співустя. Описаний в посібниках “типовий” рівень сафено-поплітеального співустя на рівні щілини колінного суглобу був виявлений у 751 пацієнтів, що склало 32% серед усіх оглянутих. Це співпадає з літературними джерелами. У більшості (64%) пацієнтів рівень сафено-поплітеального анастомозу був виявлений віще щілини колінного суглобу, в середньому від 2,0 до 8,0 см. Серед яких високий рівень співустя був зафіксований у 19%. Часто стовбур МПВ прямо переходить в вену Джакоміні. Співустя може виглядати як вена-перфорант і мати досить гострий кут відхилення від стовбура. Плавний хід сафено-поплітеального анастомозу був виявлений у 58% досліджених і не залежав від рівня співустя. Не рідкими виявилися непрямі варіанти співустя, наприклад, через суральну вену, або через несафену вену, з наявністю додаткових венозних анастомозів (до 16% серед досліджених). У цих випадках рівень співустя формувався в тому числі й нижче щілини колінного суглобу, хоча відсоток такою будови малий (не більше 3%). У таких випадках перше за все треба виключити наявність неспроможного анастомозу (будь-якої будови) віще рівня колінного суглобу, в тому числі й патологічного рефлюксу по вені Джакоміні. Згідно даним УЗДГ анатомічна відсутність сафено-поплітеального співустя була виявлена у 142 досліджених, що склало меньше 1%.

Висновки: Непостійність анатомо-топографічних даних v. saphena parva робить діагностику її патології, а отже і визначення показів для операції, непередбачуваним і досить складним завданням. Розуміння спеціалістами варіантів будови сафено-поплітеального співустя в нормі і при патології, а також дотримання повного протоколу дослідження при УЗДГ вен дозволяє надати докладну інформацію для визначення найбільш ефективної тактики лікування.