Ультразвукова та рентгенологічна діагностика бойової торакальної і торакоабдомінальної травми

Гречаник О.І.,* Абдуллаєв Р.Я.,** Хоменко І.П.,* Ермілова О.В.,* Вереш Д.Б.*

* НВМКЦ «ГВКГ», м.Київ, ** ХМАПО, м.Харків.

Актуальність. Під час ведення АТО на сході України вогнепальні поранення грудей становлять 12%, а питома вага загиблих з пораненнями грудей і живота досягає 28% санітарних втрат. Рентгенологічні, ультразвукові методи дослідження застосовуються у госпіталях військової зони (II рівень) та зони евакуації (III рівень), дозволяють оцінити характер та ступінь пошкодження, що необхідно для своєчасної хірургічної тактики та інтенсивної терапії пораненого.

Мета нашого дослідження – визначити можливість сучасних променевих методів діагностики (цифрова рентгенографія та ехосонографія) в діагностиці торакальної і торакоабдомінальної травми у поранених АТО.

Матеріали і методи. Нами проведений ретроспективний аналіз променевих обстежень 93 поранених, віком від 18 до 46 років, що поступили для надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги в період з лютого 2015 р. по квітень 2016 р. Пораненим виконували рентгенологічні дослідження (рентгенографія, рентгеноскопія) з введенням контрастних речовин та без них, за допомогою рентгенодіагностичної пересувної системи АРМАН та блоком рентгенографічним цифровим ІОНА-Р-4000. Ультрасонографія проводилась на портативному приладі SonoSite та стаціонарному УЗД апараті SIEMENS LXE 61285.

Результати та їх обговорення. В процесі ретроспективного аналізу променевих досліджень у поранених з торакальною, торакоабдомінальною травмами оцінювали рентген та ехоморфологічні, рентген та ехофункціональні зміни: 1) наявність, тип пошкодження кісткових структур грудної клітки, хребта; 2) наявність, тип пошкодження м’яких тканин (рани, забій, сторонні тіла); 3) стан парієнтального та вісцерального листків плеври, очеревини, перикардіальної сумки (наявність, ступінь гемо та/або пневмотораксу, гемо та/або пневмоперитонеуму, гемоперикарду), структуру рідини в плевральній та черевній порожнинах; 4) характер та виразність пошкодження легень, серця, середостіння; 5) стан діафрагми; 6) синдром пошкодження паренхіматозних органів; 7) синдром пошкодження порожнистих органів; 8) наявність і локалізація сторонніх тіл; 9) характер і тип ранового каналу. З врахуванням переважаючого пошкодження визначали порядок оперативного та лікувально-діагностичного втручання. Близько у 50% поранених виявлялися вогнепальні переломи нижніх ребер, сторонні тіла (металеві осколки, кулі, обшивки снарядів, кісткові уламки) в м’яких тканинах, легенях, печінці, травматичні зміни в легенях (гідро та/чи пневмоторакс, забій, розрив легень), пошкодження лопаток, грудини, грудного, поперекового відділу хребта, пошкодження середостіння (серця, аорти). До 15% склали торакоабдомінальні поранення, що характеризувалися травмуванням діафрагми. Найбільш частим ускладненням при бойових вогнепальних пошкодженнях грудей та живота були пневмонії, емпієма плеври, абсцеси легень, печінки, у 5 поранених був діагностований перитоніт. Нами відмічена висока перевага поєднання рентгенологічного та ультразвукового методів діагностики при торакальних і торакоабдомінальних пораненнях з вираженими ознаками пошкодження черевної та грудної порожнин. До 40% торакоабдомінальних поранень переважали пошкодження органів черевної порожнини з симптомами пошкодження порожнистих та паренхіматозних органів.

Висновки. Провідна роль в діагностиці торакальних і торакоабдомінальних поранень відводиться рентгенологічним та ультразвуковим методам дослідження. Використання комплексу діагностичних прийомів комбінації ультразвукового та рентгенологічного методів дозволяє своєчасно виявити пошкодження грудей, живота, що є визначальними у невідкладній променевій діагностиці та лікуванні травм і післяопераційних ускладнень.