ЕХОКАРДОГРАФІЧНА ОЦІНКА ЄДИНОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ЗА ПРАВИМ ТИПОМ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ НАКЛАДАННЯ ТОТАЛЬНОГО КАВАПУЛЬМОНАЛЬНОГО СПОЛУЧЕННЯ

ЕХОКАРДОГРАФІЧНА ОЦІНКА ЄДИНОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ЗА ПРАВИМ ТИПОМ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ НАКЛАДАННЯ ТОТАЛЬНОГО КАВАПУЛЬМОНАЛЬНОГО СПОЛУЧЕННЯ

Позняк Ю.В. 1, Руденко Н.М. 1, 2, Ханенова В.А. 1, Лебідь І.Г1., Байрамов Є.М. 1

1ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ)

2Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ)

Вступ: Складність оцінки функції правого шлуночка (ПШ) полягає в особливостях його анатомії та розташування, значно вираженій трабекулярності, неправильній формі камери, що не має аналогів геометричній моделі. Тому актуальним є використання «класичних» методів дослідження ПШ, у пацієнтів з єдиним шлуночком серця (ЄШС) за правим типом.

Мета: Оцінити методом комплексної ЕхоКГ функцію шлуночка у пацієнтів з ЄШС за правим типом після накладання тотального кавапульмонального сполучення (ТКПС) та співставити з показниками функціонування ПШ у здорових пацієнтів.
Матеріал та методи: За період з 2003 р. по 2016 р. 137 хворим з ЄШС віком від 3 до 28 (9,17±4,14 р.) років була виконана операція ТКПС в модифікації екстракардіального кондуїту. В І групу дослідження взято 31 (22 %) пацієнт з ЄШС за правим типом: подвійне відходження магістральних судин від правого шлуночка (n=10), ЄШС з синдромом гіпоплазії лівих відділів (n=3), атрівентрикулярна комунікація, незбалансована форма (n=4), пацієнти з синдромом гетеротаксії (n=8), хворі із різними варіантами функціонально ЄШС за правим типом (n=6). В ІІ, контрольну групу, увійшло 57 здорових дітей віком від 1 до 18 (7,33 ±3,25 р.) років.

Результати: Систолічну функцію шлуночка оцінювали за допомогою фракційної зміни площі (FAC), систолічної екскурсії тристулкового клапану (TAPSE). За допомогою тканинної допплерографії виміряно (TDI): пікова швидкості S, ранньодіастолічна E, пізньодіастолічна A, співвідношення діастолічних швидкостей E/A, міокардіальний індекс продуктивності (MPI). У пацієнтів І групи FAC 39,71 ±1,33 %, TAPSE 16,85 ± 3,14 мм, S 6,48 ± 1,62 см/с, E 9,89 ± 2,45 см/с, A 7,4 ± 2,16 см/с, E/A 1,81 ± 0,73, MPI 0,62 ± 0,12, що свідчить пр. систолічну та діастолічну дисфункцію.У пацієнтів ІІ групи: FAC 54,81 ±3,53 %, TAPSE 20,75 ±1,81 мм, S 12,38 ± 1,07 см/с, E 15,7 ± 2,45 см/с, A 12,4 ± 2,16 см/с, E/A 1,41 ± 0.43, MPI 0,28 ± 0,04.

Висновок: Було виявлено достовірне зниження систолічної функції ЄШС за правим типом у пацієнтів після накладання ТКПС, в порівнянні з контрольною групою, що вказувало на необхідність подальшого ретельного обстеження таких хворих в динаміці. Комплексна ЕхоКГ оцінка показала, що ЄШС за правим у пацієнтів після ТКПС є фактором ризику міокардіальної недостатності. Прогресуюча міокардіальна дисфункція є основною причиною у виникнені серцевої недостатності. Доклінічна діагностика міокардіальних розладів та об'єктивізація клінічного статусу безсимптомних пацієнтів необхідна для визначення оптимальних термінів призначення медикаментозної терапії та підвищення її ефективності.