МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ТА ЕХОКАРДІОГРАФІЯ ПРИ ОЦІНЦІ ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ РОССА

Климишин Ю. І.1, Ханенова В.А.1, Ялинська Т.А.1,2,  Таммо Раад1, Гальченко О.Г.1,
Грицаюк А.Ю.1,Руденко Н. М.1,2

1 ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ, Україна)
2 Національна медична академія післядипломної освіти
імені П. Л. Шупика (Київ, Україна)

Вступ: Магнітно-резонансна томографія дозволяє точно відтворити об’єми камер серця та оцінити функцію шлуночків серця і є «золотим стандартом» діагностики. Було проведено оцінку віддалених результатів  у пацієнтів після операції Росса за допомогою МРТ та співставлення отриманих даних із даними Ехо-КГ дослідження.

Мета: оцінити віддалені результати операції Росса методом магнітно-резонансної томографії та визначити їх кореляцію з даними  Ехо-КГ обстеження.

Матеріал та методи: З 2014р по 2016р за допомогою МРТ та Ехо-КГ – дослідження проведена оцінка віддалених результатів у 31 пацієнта після операції Росса. Середній вік -180±89 міс (79-428міс), середня вага 44±19кг (14-94кг). Середній віддалений період після операції Росса становив 54міс (3-213міс). При обстеженні оцінювались функціональні показники лівого та правого шлуночків, параметри  кровотоку через нео-АК та кондуїт ЛА.

Результати: За даними МРТ отримано наступні результати. Ліві відділи серця:  середня ФВ ЛШ - 61,1±9,5% (41-76%),  КДО ЛШ =107,9±57,2 (47-217мл), КСО ЛШ =41±32 мл (14-117мл), КДІ ЛШ =77,7±25,7 (54-113мл/м2). Серцевий індекс =3,5±0,4л/хв/м2 (2,9-4л/хв/м2). Фракція регургітації на нео-АК = 16,5±14 % (4-34%), середній Δр на нео-АК=8±2,6мм.рт.ст.  Дані показники корелювали із показниками отриманими за даними Ехо-КГ. Праві відділи серця: середня ФВ ПШ - 59±7,2% (47-70%),  КДО ПШ =93±58 (47-132мл), КСО ПШ =38±24 мл (16-60мл). КДІ ПШ =80±38 (21-127мл/м2). Серцевий індекс = 4,0±1,5л/хв/м2 (1,9-5,9л/хв/м2). Фракція регургітації на конд.ЛА=31±19 % (4-65%). Середній Δр на  кон.ЛА=17±8,7мм.рт.ст. Для визначення кореляції між показниками МРТ та Ехо-КГ в оцінці  систолічної функції ПШ пацієнтам проводилось комплексне Ехо-КГ обстеження із вимірюванням ФЗП ПШ, TAPSE та Tei index та порівнювалось із ФВ ПШ, оціненою на МРТ.  
Виявлена статистично значима зворотна кореляція з Tei index (-0,513, р=0,043) та позитивна кореляція з ФЗП ПШ (0,811, р=0,001). З іншими показниками не виявлено статистично значимого кореляційного зв’язку. Тому, при оцінці систолічної функції ПШ по даних комплексної Ехо-КГ можемо орієнтуватись на показник  Tei index та ФЗП ПШ, так як саме з даними показниками виявлена статистично значима кореляція.

Висновок: У пацієнтів після операції Росса у віддаленому періоді виявлено статистично значимий зв’язко між даним МРТ та Ехо-КГ в оцінці функціональних показників лівого та правого шлуночків. При оцінці функції ПШ виявлено, що ФВ ПШ, оціненої на МРТ корелює із показниками систолічної функції ПШ (ФЗП, Tei index) розрахованими за допомогою комплексного Ехо-КГ обстеження. Тому, комплексне Ехо-КГ обстеження систолічної функції ЛШ та ПШ дає досить точну оцінку їх функціонального стану.